Олександр Дацюк: Рух вперед — тільки завдяки підвищенню врожайності

Олександр Васильович із упевненістю каже: протягом останніх десятиліть Україна зробила величезний крок уперед у сільському господарстві. Адже він пам’ятає, як колись на полях підприємства отримували вдвічі чи навіть втричі менші врожаї, ніж нині. Зараз же вітчизняні аграрії навчилися збирати на окремих полях по 10 т/га озимої пшениці або 100 т/га цукрових буряків. Якщо така тенденція збережеться надалі, то цілком імовірно, що сільгоспвиробники збиратимуть рекордні врожаї завжди і скрізь.

Завдяки чому українські сільгоспвиробники зможуть ще більше «вирости» за показниками врожайності, та які проблеми їм доводиться вирішувати із дня на день, Олександр Дацюк розповів журналістам SuperAgronom.com в інтерв’ю.

SuperAgronom.com: Олександре Васильовичу, розкажіть про свою кар’єру в СГК імені Щорса.

Олександр Дацюк: Моє резюме коротке. Я родом із села Ладиги. Із 1930-х років тут працював колгосп, котрий згодом став ПСП, а з 2000 року — сільгоспкооперативом.

Саме з колгоспу після школи мене направили на навчання в Кам’янець-Подільський інститут (нині університет — ред.) освоювати фах агронома. І вже з 1986 року я беззмінно працюю на землях нинішнього СГК ім. Щорса.

Усі поля знаю, як свої п’ять пальців, і можу орієнтуватися навіть із заплющеними очима.

SuperAgronom.com: Як сьогодні працює сільгоспкооператив імені Щорса?

Олександр Дацюк: Засновниками нашого кооперативу є місцеві селяни з Ладиг та кількох ближніх сіл — усього близько 150 людей, які, в основному, працюють тут же.

Маємо 2,5 тис. га ріллі, всю землю обробляємо. Вирощуємо озиму пшеницю, озимий ячмінь, ярий ячмінь, горох, цукрові буряки, соняшник, кукурудзу, сою, ріпак. Працюємо за двома сівозмінами: основна — бурякова, інша — ріпакова.

Найбільш рентабельною культурою вважаємо цукрові буряки. І хоч гектар їх вирощування обходиться нам від 20 тис. грн, однак такі витрати є виправданими. Врожай реалізуємо на Старокостянтинівський цукровий завод, що працює неподалік.

Крім рослинництва, є у господарстві молочне тваринництво. На фермі утримуємо близько 500 голів дійних корів червоно-рябої та чорно-рябої порід, а також близько 400 голів свиней.

SuperAgronom.com: Що можете назвати найбільшим досягненням за час своєї роботи?

Олександр Дацюк: Для мене найбільшим досягненням за останні роки стало те, що на окремих полях уже отримали до 10 т/га пшениці. Ніколи не думав, що доживу до того часу й побачу такі врожаї. Ви тільки уявіть — як це отримати десь по 80-90 т/га цукрових буряків?!

Коли я прийшов сюди працювати, то про такі показники годі було мріяти, і я добре пам’ятаю, які врожаї отримували тоді й отримуємо зараз. Я вбачаю рух вперед у цій сфері тільки завдяки піднятті врожайності сільгоспкультур. Бо, наприклад, розраховувати на збільшення зембанку в реаліях сьогодення не варто…

SuperAgronom.com: Які складні періоди були в роботі?

Олександр Дацюк: Перші кілька років, поки йшло становлення господарства, було дуже складно. Ми не мали достатньо коштів, аби оновити техпарк, купити мінеральні добрива… А зараз ситуація налагодилася, працюємо більш-менш стабільно.

SuperAgronom.com: Яка техніка для роботи є в господарстві?

Олександр Дацюк: У нас не так багато землі, щоб розганятися на великий парк техніки. На полях працюємо переважно більш потужними тракторами John Deere — їх у нас 8 штук. Для інших господарських завдань є, наприклад, трактори МТЗ.

Для збору врожаю зернових маємо власну колекцію добротних комбайнів Massey Ferguson, а для збору цукрових буряків використовуємо потужний комбайн Vervaet і самохідний навантажувач Kleine.

Є багато різної ґрунтообробної техніки, якої нам стабільно вистачає для роботи в полі. Агрегати підібрані так, що для нас не є проблемою «розробити» будь-яку землю з урахуванням підвищеної вологості чи навпаки сильної посухи. Також маємо кілька сівалок Great Plains та самохідний обприскувач.

Торік придбали кілька вантажних автомобілів, тож тепер перевезення продукції можемо здійснювати самостійно машинами КАМАЗ і DAF.

SuperAgronom.com: Якщо повернемося до технології вирощування культур у господарстві, то які особливості можете назвати?

Олександр Дацюк: Ми практикуємо змішаний обробіток ґрунту. Якщо попередником для цукрових буряків є кукурудза, після якої залишається багато пожнивних решток, то ми буквально змушені орати землю. Під час оранки вносимо органічні добрива в нормі 50-60 т/га зі своєї ферми.

А коли перед цим на полі росли озима пшениця, ріпак чи соняшник, то проводимо або поверхневий обробіток, або глибоке рихлення.

SuperAgronom.com: Із якими проблемами стикаєтеся в роботі на полях?

Олександр Дацюк: Щоб правильно працювати із землею, ми намагаємося стабільно проводити аналізи ґрунту. Але замість того, щоб полегшити нам роботу, результати таких аналізів навпаки її ускладнюють.

Наприклад, ми віддали на аналіз ґрунт у 3 різні лабораторії, і кожна з них дала абсолютно різні висновки. То хто із них правий і до кого дослухатися?

Тож зараз ми в пошуках надійного партнера, котрий зробить повний аналіз ґрунту з наших полів і правильно зорієнтує на подальші дії. А поки користуємося результатами аналізів Хмельницької лабораторії 6-річної давності. Характеристики ґрунтів змінюються не так швидко, тому обчислюємо норми живлення, спираючись на ці дані. Фактично, щоразу намагаємося повернути ґрунту те, що рослина «виносить» протягом сезону.

SuperAgronom.com: До речі, про засвоєння поживних елементів культурами. Як підбираєте сівозміну?

Олександр Дацюк: Від колег чи різних спеціалістів часто чую, що, мовляв, соняшник дуже виснажує землю і фермерам треба відмовитися від нього.

Але відколи ми почали сіяти соняшник, то я не бачу погіршення стану ґрунту.

Чому? Соняшник дає велику зелену масу. Ми збираємо лише невелику частину рослини — кошик, а стеблова маса залишається в полі. Поки цей соняшник ріс, його потужна коренева система дістала з глибин землі максимум поживних речовин. Частину з них рослина використала для формування кошика і насіння, а частина залишилася в стеблі. Ми ж залишаємо ці рештки в полі, протягом року вони перегнивають і потім стають відмінним джерелом корисних речовин для інших культур.

Тобто коренева система соняшника свого часу дістала ті речовини, які просто не доступні іншим культурам  — пшениці чи ячменю. Цей ефект неодноразово бачив на полях нашого господарства. Тому дотримання нормальної сівозміни завжди йтиме на користь вирощуваним культурам.

До речі, правильна сівозміна допомагає нам і в боротьбі з бур’янами. Сусіди кажуть, що останнім часом у нашому регіоні почала поширюватися амброзія полинолиста. Ця проблема характерна, в основному, для тих господарств, які практикують монокультуру. У нас же 8 полів і там цілий набір культур, тож немає проблем з амброзією. Бо якщо протягом року в одній культурі не вдається побороти цей бур'ян,  то на наступний рік в іншій культурі його легко можна позбутися.

Аналогічна ситуація вимальовується і для нового в нашому регіоні бур’яну — ваточника сирійського. Для боротьби з ним додатково проводимо карантинні заходи: якщо наші трактори працюють поряд із полями, де був помічений цей бур’ян, то їх потрібно добре помити одразу на полі, щоб не привезти його додому.

SuperAgronom.com: Яким препаратам для захисту рослин віддаєте перевагу?

Олександр Дацюк: Працюємо з багатьма компаніями-виробниками і постачальниками. Основний критерій у виборі препаратів — щоб було видно хороший результат.

У нас давно існує вже своя вироблена лінія, роками протоптана стежка для захисту посівів і щось різко ми не змінюємо.

Якщо на ринку з’являються нові препарати, то обов’язково беремо на пробу, перевіряємо, як вони працюють у наших умовах. А вже відповідно до результатів можемо вносити корективи в систему захисту.

SuperAgronom.com: Такий підхід, напевно, практикуєте і при виборі насіннєвого матеріалу?

Олександр Дацюк: Якісне насіння є запорукою хорошого врожаю. Розумієте, якщо господарство вкладе трохи більше коштів і купить хороший насіннєвий матеріал, то має всі шанси отримати більший врожай.

Наприклад, господарство стабільно збирає по 10-12 т/га зернової кукурудзи. Якщо  обрати гібрид із потенціалом врожайності 12-14 т/г і вкласти в нього додаткові 1,5-2 тис. грн за посівну одиницю, то на виході можна отримати приріст урожайності на рівні 3 т/га. Навіть при мінімальній ціні на кукурудзу 4,1 тис. грн/т це буде економічно виправдано.

Звичайно, можна придбати більш дешеве насіння й зібрати якихось 8-9 т/га кукурудзи, то який сенс її вирощувати? Вважаю, що вітчизняним сільгоспвиробникам краще збирати більше врожаю і робити Україну незалежною в цьому плані.

Будь-які інвестиції виробників насіння у генетичні розробки та збільшення потенціалу гібридів є виправданими.

SuperAgronom.com: Як порівнюєте продуктивність сортів і гібридів, що вирощуєте на полях СГК імені Щорса?

Олександр Дацюк: Ми завжди проводимо якісь експерименти й робимо висновки, що краще вирощувати в господарстві. Якщо ти не будеш так працювати, то довго не протягнеш.

Рік на рік за умовами не приходиться. У 2017 році ми отримали хороший врожай майже всіх культур, однак минулий 2018 рік приніс багато несподіванок. Ми працюємо в регіоні нестійкого зволоження. Через посушливу весну й літо у нас постраждали здебільшого ранні ярі — ячмінь і горох. Ми не «добрали» на цих культурах близько 1-2 т/га.

На щастя, озимина добре пережила складні минулорічні умови. Менше від посухи постраждали кукурудза і соя.
У нас було посіяно багато гібридів кукурудзи, особливої різниці в їхній продуктивності ми не відчули. Зібрали в середньому по 12,5-13 т/га в сухому зерні.

А от що стосується сої, то наше господарство «виручили» сорти компанії Євраліс Семенс — ЕС Ментор, ЕС Сенатор і ЕС Навігатор. Вони дали непоганий врожай на рівні 3,2-3,5 т/га.

SuperAgronom.com: Давно співпрацюєте з компанією «Євраліс Семенс Україна»?

Олександр Дацюк: Років шість тому одна з провідних компаній-дистриб’юторів запропонувала нам насіння виробництва компанії Євраліс, яка тоді тільки виходила на ринок України. Вирішили спробувати сою ЕС Ментор і посіяли близько 10 га, хоча раніше цієї культури не було в нас у сівозміні.

Мені як агроному дуже запам’яталася одна річ. На цьому невеличкому полі, імовірно, через помилку механізатора я побачив ділянку, де ця соя зійшла рідко. Пізніше рослини виросли настільки, що нагадували невеликі кущі, і я нарахував на кожній із них близько 100 бобів. Ніколи такого не бачив за своє життя! Можливо, так вийшло за рахунок кращого живлення чи достатнього простору на зрідженому посіві, але для себе точно відмітив: сорт дуже перспективний. Зрештою, ми зібрали майже 3,7 т/га сої, тоді як раніше «стрибнути вище» показника 1,9-2,2 т/га нам ніколи не вдавалося.

На наступний рік площу під соєю збільшили в п’ять разів. Посіяли 50 га і зібрали 3-3,4 т/га.

Пізніше ми вирішили спробувати інші сорти і гібриди виробництва Євраліс, тож за підтримки спеціалістів компанії заклали демоділянки кукурудзи, соняшника, ріпаку та сої. Це все невеликі ділянки площею до 1,5 га. Біля цих демопосівів у нас проводили Дні поля.

Більше того, у листопаді 2018 року компанія Євраліс Семенс дала чудову можливість на власні очі побачити, як французькі спеціалісти розробляють свої гібриди в лабораторіях. Наскільки серйозні розробки, що це буквально спонукає пробувати їх на полях. Вчені люди над цим працюють, а нам залишається лише сіяти та отримувати хороші результати.

SuperAgronom.com: Чим корисним іще Вам запам’яталася поїздка до Франції?

Олександр Дацюк: Формат зустрічі мені сподобався. Для участі в поїздці запросили фермерів і агрономів із багатьох куточків України. У кожного різні погодні умови, різні гібриди і говорити було про що. Цікаво дізнатися, з якими проблемами стикаються і як їх вирішують колеги.

Крім того, представники компанії Євраліс Семенс наочно показали, як французькі вчені розробляють гібриди й сорти для кожної мікрозони. У цьому випадку головне — підібрати для кожного господарства й регіону такі, що зможуть розкрити свій потенціал сповна.

Наприклад, є гібрид, що добре себе показує у Франції, Іспанії чи там ще десь у Європі, але може бути не зовсім адаптованим до польових умов в Україні і не дасть хорошої врожайності. Отож, саме завдяки результатам таких демополів, які закладені у нашому господарстві, фахівці компанії Євраліс Семенс можуть робити висновки про продуктивність їхніх розробок та коригувати якісь нюанси.

Ну, а ми для себе на практиці порівнюємо і можемо робити конкретні висновки, що для нас буде більш корисним і практичним. Як то кажуть, усім добре.

Отже, досвід Олександра Васильовича Дацюка наживо показує, що розвиток сільського господарства в Україні і світі йде надзвичайно стрімко. Віримо, що в українських сільгоспвиробників є великі шанси отримувати рекордні врожаї вже в недалекому майбутньому. Головне, завжди йти в ногу з часом!