Що готує новий сезон ріпаку, і як вберегти посіви від шкідників та хвороб

Про це свідчить і статистика. Держстат повідомляє, що площа озимого ріпаку під урожай 2019 р. становить 1,3 млн га, що на 28% перевищило торішній показник, і це максимальний рівень за останні 9 років. Збільшення площ відбулося майже у всіх областях вирощування, найбільше — в Одеській (+36%), Дніпропетровській (+33%), Херсонській (+45%), Миколаївській (в 2 рази). У минулому році ріпаком було засіяно на 12% більше ніж у 2017 р. — 838 тис. га. Зростання площ стимулює ще той факт, що минулорічна рентабельність виробництва ріпаку становить 43,6%, серед олійних культур — це найвищий показник.

Читати по темі: Динамічна інфографіка урожайності ранніх культур за 2016/17/18 роки

Якщо говорити про урожай ріпаку, то у 2017/2018 сезоні аграрії намолотили 2,5 млн т при врожайності 2,63 т/га та 82 тис. т ярого ріпаку при врожайності 2,06 т/га. На регіональному рівні найбільшими виробниками ріпаку є Одеська (11,9% до загального підсумку), Вінницька (8,5%), Львівська (8,0%), Хмельницька (7,3%), Тернопільська (7,1%), Херсонська (5,9%) і Дніпропетровська (5,8%) області. До того ж Україна стала одним із лідерів за показником приросту врожаю цієї культури серед основних виробників світу.

Чи сприяла погода перезимівлі ріпаку?

За попередніми оцінками експертів, у 2018/19 сезоні ріпак покаже непогані результати, але все одно точно прогнозувати ще рано.

«На початку січня посіви озимого ріпаку на час завершення осінньої вегетації оцінюються у доброму та задовільному стані. Але давати прогноз по перезимівлі озимих культур ще зарано, попереду ще два місяці зими. Його зазвичай роблять після 20 лютого, коли ми підбиваємо підсумки погодних умов більшої частини зими, вираховуємо кількість днів із занадто низькими температурами. Перед цим, наприкінці січня метеорологічні станції відбирають моноліти на полях і відрощують їх, аби визначити загальний стан озимих, чи є загиблі рослини і таке інше», — таке твердження висловила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

Якщо говорити про посівну, то у більшості регіонів її початок ознаменувався нестачею вологи. За словами регіонального директора тернопільської філії компанії «Поділляагрозахист» Романа Кастранця, на півдні Тернопільщини через посуху довго не було сходів. Вони з’явилися приблизно 30 жовтня, і у зиму ріпак увійшов у фазі 4-5 листів.

«Причиною пізніх сходів є те, що затримались строки посіву. Ті господарства, що сіяли 10-12 серпня, мали дружні сходи у 90% випадків, але таких було мало. А там, де перенесли посів на 20-25 серпня, сходи отримали лише на 50% площі. Вересневі посіви зійшли на 20%. Всі чекали дощу, а його не було. Це не є задовільним результатом, сподіваюсь, зиму рослини переживуть. Зараз важко робити прогнози», — коментує ситуацію у регіоні Роман Кастранець.

На Вінничині ситуація з посівами значно краща, тут аграрії отримали майже 90% хороших сходів.

«Посів озимих у ПСП «Кристал» стартув трохи пізніше — 5 серпня. У цьому році господарство збільшило площі, посіяли 1200 га озимого ріпаку. Незважаючи на недостатню кількість вологи у ґрунті, сходи озимих культур отримали на 90% площі. Ми стараємося сіяти ріпак в оптимальні терміни, щоб у результаті культура увійшла в зиму у фазі 6-7 листочків. Прогноз на перезимівлю позитивний»,  — говорить агроном ПСП «Кристал» Вадим Лозінський.

За словами аграрія, у господарстві площі під ріпаком збільшились у два рази за останні три роки. Ріпак є високомаржинальною культурою, на ньому можна швидко заробити і отримати гроші на подальші оперативні витрати.

Найбільш шкідливі шкідники ріпаку та їх контроль

Зрозуміло, щоб отримати належний урожай ріпаку, треба правильно і технологічно підходити до його вирощування. Необхідно дотримуватись сівозміни, вибирати найкраще насіння та сіяти в оптимальні строки, підбирати передпосівний обробіток ґрунту, щоб максимально зберегти вологу, і не забувати про мінеральне живлення та підготовку до зими. Водночас невід’ємною частиною вирощування є своєчасний і системний захист від хвороб та шкідників, про який ми поговоримо докладніше далі.

Найпоширенішими шкідниками ріпаку є великий ріпаковий прихованохоботник, капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд, насіннєвий ріпаковий прихованохоботник, стручковий капустяний комарик. Заселення поля шкідниками може знищити до 50% урожаю.

Прихованохоботник має декілька видів: великий ріпаковий, ріпаковий або насіннєвий, капустяний стебловий або хрестоцвітний. Жуки вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення, у які відкладають яйця. Згодом з’являються личинки, які живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись в середину. Зовні рослини, в яких мешкає шкідник, майже не відрізняються від здорових.  Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.

Ріпаковий квіткоїд — тривалість шкодочинної дії цього шкідника є найдовшою, оскільки, починаючи з фази початку бутонізації і до повного цвітіння, імаго шкодить посівам ріпаку. Зимують жуки в ґрунті, під сухим листям та іншими рослинними рештками. З місць зимівлі виходять у другій половині квітня-на початку травня. Самки відкладають усередину бутонів по 1-8 яєць, середня плодючість – 40-50 яєць. Ріпаковий квіткоїд знищує маленькі бутони повністю, а у великих вигризає тичинки, залишаючи у них відкриті отвори. Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки.

Капустяний стручковий комарик або галиця поширений по всій території України. Зимують у ґрунті у стадії лялечки в коконі. Комахи вилітають, коли ґрунт прогріється до температури 15 °С. Самки відкладають яйця в стручки через отвори, зокрема, зроблені насіннєвим прихованохоботником. Через 4-6 днів відроджуються личинки, які розвиваються 10-15 днів, висмоктуючи сік зі стінок молодих стручків, незрілого насіння ріпаку. Пошкоджені стручки деформуються, потовщуються і часто розтріскуються. В одному стручку може бути 15-25 личинок. Похарчувавшись, личинки мігрують у ґрунт, де і зимують.

Капустяна попелиця. Зимує на рослинних рештках. У квітні - першій декаді травня відроджуються личинки, у цей час середньодобова температура повітря становить +10 °С. Вони відразу починають живитися. Перші дві-три генерації розвиваються на капустяних бур’янах, згодом заселяють ріпак. Популяції капустяної попелиці досить плодючі. Весь цикл розвитку триває у середньому 14 днів. Сприятливими умовами для поширення шкідника є висока вологість.

За словами Романа Кастранця, цьогорічна тепла осінь сприяла розвитку шкідників. Окрім поширених суто ріпакових шкідників, на полях часто з’являється оленка волохата, совка, які теж завдають багато шкоди.

«Зі шкідниками на ріпаку проблеми є завжди. Бо вони відроджуються тоді, коли їм хочеться, і цей факт важко спрогнозувати. З осені на полях ми мали велику кількість підгризаючої совки, де-не-де з’являлися ріпакові блішки. Для боротьби з совкою точково використовували Фосорган Дуо 0,7 л/га. Обробку проводили вночі. Канонір Дуо використовували проти блішки у нормі 0,10-0,12 л/га»,  — говорить експерт.

За словами Романа Кастранця, Фосорган Дуо має високу ефективність. З контактно фумігантною дією його газова фаза дозволяє дістати шкідників у ґрунті. Інсектицид працює у шарі ґрунту 3-5 см, який є рихлим, тому газ туди краще проникає і працює. Обробіток слід проводити у вечірні/нічні години для того, щоб не було знесення вітром. Потрібен повний штиль, і температура має падати не нижче +6 °C, а краще +8 °C.

«Ранньої весни ми використовували Фосорган Дуо у нормі 1 л/га. При правильному внесенні достатньо однієї обробки, щоб знищити всі види шкідників. Потім під час бутонізації, коли ще не розкрита квітка і немає льоту бджіл, ми використовували Канонір Дуо у нормі 0,12-0,13 л/га. Коли вже квітка розкрилася, проводили обробку препаратом Асистент у нормі 0,12-0,13 л/га, проходили ним приблизно кожні 8-10 днів. Він системно захищає рослину, але для загибелі шкідників потрібен час, а у минулому році льот ріпакового квіткоїда був дуже сильний»,  — розповідає Роман Кастранець.

Вадим Лозінський розповів, що у 2018 році шкідників на полі було не багато. Інсектицид вносили для профілактики: «У нас було біля п’яти інсектицидних внесень, здебільшого ми використовували Канонір Дуо. Цей препарат ми беремо для захисту всіх своїх культур, не тільки ріпаку»

Про комплексну систему весняного захисту розповів агроном-консультант компанії «Агрохімічні технології» Олександр Конопацький.

«Як показує практика, весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5…+9℃ заселяється на поля ріпаку. Виявити прихованохоботника можна за допомогою жовтих чашок-приманок. ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці», — розповідає експерт.

За словами Олександра Конопацького, проти прихованохоботника рекомендовано застосовувати інсектицид Атрікс у нормі 0,15 л/га: він ефективний за низьких температур, має швидкий стоп-ефект та сумісний із іншими пестицидами. Інший варіант боротьби зі шкідником – Фосорган Дуо у нормі 0,6-1,5 л/га. Препарат має контактну, фумінантну і репелентну дію, а двохкомпонентність препарату дозволяє виключити ризик резистентності у комах.

 «Проти квіткоїда, насіннєвого ріпакового прихованохоботника та попелиць, які шкодять у період бутонізації, ефективною є бакова суміш Канонір 0,06 кг/га + Фосорган Дуо 0,6 л/га. Така комбінація продуктів дозволяє отримати швидкий стоп ефект та пролонговану дію на шкідників і уникнути виникнення їх резистентності. Популярністю серед виробників користується інсектицид Канонір Дуо у нормі 0,1-1,15 л/га. По цвітінню компанія «Агрохімічні технології» рекомендує застосовувати інсектицид Асистент 0,12 кг/га. Препарат малотоксичний для бджіл, джмелів та корисної ентомофауни і має висока біологічну ефективність навіть в умовах підвищених температур»,  — додає агроном.

Небезпеку для посівів ріпаку несуть шкідники у період формування та наливу насіння. Значної шкоди може завдати «співпраця» насіннєвого прихованохоботника та стручкового комарика (галиці). Комарик відкладає яйця у стручок через отвір, який робить прихованохоботник. Проблему часто посилюють природні умови: за високої температури і низької вологості повітря рослина ріпаку утворює потужний восковий наліт, що призводить до стікання робочого розчину. Тому, в жорстких погодних умовах для боротьби із шкідниками доцільно використововувати інсектицид Канонір Дуо 0,1 - 0,15 л/га + органо-силіконовий ад’ювант АгроПАВ Екстра 0,1 л/га, який забезпечує якісне покриття рослини робочим розчином і підвищує біологічну ефективність препаратів.

Профілактика хвороб ріпаку

Ті, хто вирощував ріпак знає, що він хворіє не часто, але якщо це стається, то наслідки можуть бути дуже прикрими. За­хо­ди за­хи­с­ту посівів та збе­ре­жен­ня вро­жаю ґрун­ту­ють­ся на тра­диційних підхо­дах до­три­ман­ня сівозміни: чер­гу­ван­ня куль­тур, про­сто­ро­ва ізо­ляція, за­сто­су­ван­ня аг­ро­технічних за­ходів, зни­щен­ня бур’янів. Має зна­чен­ня і добір ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів. Та без хімічно­го за­хи­с­ту не обійти­ся, оскільки збуд­ни­ки хво­роб переважно пе­ре­да­ють­ся насінням, тож ак­цент роблять на пе­ред­посівну об­роб­ку пре­па­ра­та­ми з си­с­тем­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми.

Найпоширенішими хворобами ріпаку є фомоз, альтернаріоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, склеротиніоз. Ураження альтернаріозом протікає протягом усього вегетаційного періоду. Хвороба проявляється на всіх надземних органах рослин. Перші її симптоми на озимій культурі можна спо­стерігати вже восени. Несправжня борошниста роса або пероноспороз характеризується появою на листкових пластинках із верх­нього боку жовтуватих розпливчастих плям. Водночас із нижнього боку листка спочатку формується білуватий наліт, що з часом набу­ває світло-фіолетового відтінку. Фомоз — хворобу можна виявити протягом усього вегетаційного пері­оду. На уражених сходах у нижній частині стебел з’являються темні плями, які з часом набувають сірого відтінку. Незабаром плями вкриваються чорними крапками (видимі без збільшувальних приладів), які є пікнідами патогену. Останні – важлива діагностична ознака хвороби. Уражені стебла трухлявіють, висихають, що призводить до загибелі рослин. Борошниста роса — на зелених листках, стеблах і стручках з’являється білуватий наліт. Із часом серед нальоту утворюються темно-коричневі крапки, які є клейстотеціями патогену. За сильного розвитку хвороби уражене листя жовтіє та засихає. Насіння на таких рослинах формується щупле.

Якщо аналізувати останні три роки, то великої проблеми з хворобами в українських фермерів на полях не було. Якщо своєчасно виконувати всі профілактичні дії, то й хвороби на ріпаку не з’являться.

«Фунгіцидний захист повинен бути системним, його проводили у критичні фази розвитку рослин. Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидами Карбезим 0,6 л/га + Полігард 0,4 л/га. У середині цвітіння ми вносили Полігард 0,6 л/га + Азоксин 0,4 л/га. Останнє  внесення робили Карбезим 0,5 л/га + Азоксин 0,3 л/га», — розповідає Роман Кастранець.

За словами Вадима Лозінського, у ПСП «Кристал» не чекають появи хвороб, препарати кожного разу вносяться до їх появи.

«У господарстві використовували препарати Карбезим 0,5 л/га + Полігард 1 л/га. Друге внесення по цвітінню ми вносили препарат проти склеротиніозу ріпаку. Більше нічого не давали, так як поле у нас було чисте від хвороб», — говорить агроном ПСП «Кристал».

На жаль, ніхто не може спрогнозувати, які ще сюрпризи приготує нам подальша зима, але якомога повніший захист посівів суттєво підвищує шанси ріпаку на нормальну перезимівлю, а відсутність лише одного елемента може стати вирішальною.

Поки що можна сказати, що перезимівля для ріпаку йде комфортно. Перспектива гарного врожаю висока, тому ризик через здешевлення технології буде невиправданим. Справжній господар розуміє ціну недоінвестування. Тому не треба «розслаблятись», а діяти на випередження та вносити препарати заздалегідь.

Олександр Конопацький, додає, що  ефективність фунгіцидного захисту ріпаку залежить у першу чергу від того, чи відповідатиме схема умовам, що склалися на полі. З монокомпонентними фунгіцидами «Агрохімічних технологій» ефективну комбінацію для будь-яких умов підібрати досить зручно.

Перше внесення фунгіцидів рекомендовано проводити на початку відновлення вегетації. Правильну бакову суміш треба підбирати відповідно до рівня розвитку посівів та температурних умов. Якщо з осені на ріпаку не проводили рістрегуляцію або вона була не достатньою, застосовують схему Карбезим 0,3-0,5 л/га + Полігард 0,6-0,8 л/га. Також дана схема буде актуальна на полях із зрідженими посівами. А при низьких температурах (від + 6°C), якщо посіви знаходяться у нормальному стані, використовують Карбезим 0,3-0,5 л/га + Флутривіт 0,3-0,5 л/га.

Друге внесення зазвичай проводять у фазу бутонізації баковою сумішшю Полігард 0,6-1,0 л/га + Азоксин 0,4-0,6 л/га.

«Поєднання діючих речовин різних класів забезпечує профілактичну та лікувальну дію на рослину. Тебуконазол забезпечує потужну лікувальну дію. Азоксистробін має фізіологічний вплив на рослину шляхом активізації резервів рослини і підвищення врожайності. Бакова суміш контролює  альтернаріоз, циліндроспоріоз, фомоз і стримує розвиток пероноспорозу», — розповідає агроном-консультант компанії «Агрохімічні технології».

Третє фунгіцидне внесення рекомендовано проводити у кінці цвітіння, оскільки у період дозрівання може виникнути проблема альтернаріозу, що призводить до розтріскування стручків та втрати врожаю. За умов достатньої кількості вологи застосовують бакову суміш Полігард 0,6-1,0 л/га + Азоксин 0,4-0,6 л/га, що пов’язано із особливістю стробілуринів, які мають стимулюючі властивості. Якщо ж буде сухо і спекотно – бакова суміш Карбезим 0,5 л/га + Полігард 0,6-0,8 л/га забезпечує ефективний контроль хвороб до періоду збору врожаю.

Єлизавета Кудиненко, SuperAgronom.com