Роман Гринишин: Технології аналізу ґрунту «не відходячи від поля» — українські аграрії оцінять

Для допитливих українських аграріїв ці запитання — не проста цікавість. Кореспонденти SuperAgronom.com не раз в розмовах і з зарубіжними, і з місцевими фахівцями чули твердження, що наше сільське господарство, яке тривалий час відставало в технологічному оснащенні та інноваціях, останнім часом швидкими темпами практично наздогнало відповідні галузі «просунутих» країн. А все тому, що наш аграрій — відкритий до нового, не боїться змін і вдосконалень, хоч і прискіпливо ставиться до них, перш ніж впровадити і витратити кошти.

В цьому на власному досвіді переконався і Роман Гринишин, директор компанії Travelite MICE&Travel. Вже понад 10 років він займається організацією бізнес- та нетворкінг-турів, і при цьому «аграрні» подорожі займають у його діяльності особливе місце.

Разом зі своїми колегами пан Роман «протягує ниточки» між українськими фермерами та їхніми закордонними колегами і фахівцями аграрної галузі. Допомагає побачити світу, набратися вражень, відпочити і водночас провести час із користю. При цьому вишукує цікаві розробки, які іноді ще й у «передових» країнах не поширені, але мають чималі перспективи, адже підвищують ефективність агровиробництва.

Серед таких “родзинок”, знайдених Романом Гринишиним на теренах Америки, технології швидкого аналізу ґрунту VisNir та PXRF. Познайомившись із їх розробником Девідом Вайндорфом, професором Техаського університету, й побачивши, як вони працюють, пан Роман вирішив, що українському виробнику це має бути цікаво.

Ми вирішили трошки «привідкрити завісу» й дізнатися, про що ж мова.

SuperAgronom.com: Пане Романе, спочатку розкажіть, чим займається Тревелайт.

Роман Гринишин: Головна наша діяльність — організація бізнес-турів. Для клієнта це подорож задля отримання певних знань, застосування яких потім в Україні даватиме прибуток. Для кожної поїздки ми знаходимо якусь технологічну родзинку, а не веземо аграріїв просто показати індустрію загалом. От у штаті Айова, де хороші ґрунти і достатньо опадів, вирощують ГМО кукурудзу як монокультуру. І там нашим аграріям нема чому вчитися. Тож ми поїдемо краще в Канзас, на північ Середнього Заходу, де більш складні, а відтак схожі до наших, умови і де є більше проблемних моментів. Наприклад, тут досить ризикованим є вирощування колосових зернових. Тому фермери шукають технології, які гарантуватимуть максимальний результат і водночас будуть економічно обґрунтованими. Тобто коли ми бачимо, що певна інформація може бути цікавою нашим аграріям, ми розробляємо відповідну програму й веземо туди людей.

Таких знахідок-«родзинок» наших турів уже було чимало, а саме зараз я хотів би познайомити українських фермерів із технологіями, які стосуються процесу аналізу ґрунту. Звернув на них увагу, адже знаю, наскільки це актуально.

SuperAgronom.com: Що це за технології і чим вони вирізняються серед решти?

Роман Гринишин: Загалом це 2 технології — VisNir та PXRF. Кожна з них ґрунтується на окремому способі визначення параметрів ґрунту і охоплює різні показники. Спільне в них те, що вони дають можливість тестувати зразки безпосередньо в полі. Їх не потрібно везти в лабораторію і чекати по кілька днів чи тижнів на результат. Саме швидкість отримання даних і можливість оперативно реагувати — це основна перевага, яка може зацікавити аграріїв. Звісно, як і будь-які технології, вони мають свої недоліки і свої сильні сторони.

SuperAgronom.com: Якщо говорити про кожну окремо, в чому суть, скажімо, PXRF?

Роман Гринишин: Розшифровується ця абревіатура як Portable X-Ray Fluorescence (Портативна рентгенівська флуоресценція). Як бачимо з назви, це портативний прилад, робота якого заснована на X-Ray, тобто рентгенівському випромінюванні, на флуоресцентній спектрометрії. Якщо трошки заглибитись у суть, то працює ця технологія за принципом збивання електронів із зовнішніх орбіт на внутрішні, при якому вивільняється енергія. У кожного з елементів кількість вивільненої енергії різна. Спеціальний уловлювач калькулює випромінювання, підсумовує і визначає кількість того чи іншого елементу в ґрунті. Вимірювання досить точні, і хоч метод чутливий не до всіх елементів (наприклад, гідроген Н дуже легкий, тому не піддається вимірюванню), але більшість тих, що цікавлять аграріїв, ним можна визначити. В тому числі основні та мікро-елементи, фосфор, калій, сірку та ін. Оскільки метод досить чутливий, він може зафіксувати наявність елементів за досить низьких порогів.

Крім того, цим методом можна визначити текстуру ґрунту, тобто зрозуміти, скільки в ньому піску, скільки мулу, скільки органіки тощо. А також рН, засоленість, ємність катіонного обміну.

Для порівняння, можу сказати що, наприклад, засоленість ґрунту в лабораторії визначають методом електропровідності. Простіше кажучи, чим краще проходить струм крізь зразок, тим більше там і солей. Тоді як PXRF може визначити не лише рівень засоленості, а й встановити які саме солі містяться в ґрунті.

Серед переваг можна назвати і те, що відібраний зразок залишається на полі, на противагу лабораторним дослідженням, коли після аналізу ґрунт утилізується чи й викидається.

Водночас метод має певні обмеження. Наприклад, на результати впливає рівень зволоження ґрунту. Тому, якщо процедура відбувається, скажімо, восени, під час дощового періоду, то доведеться відібрані зразки все-таки висушувати.

SuperAgronom.com: А які особливості другої технології?

Роман Гринишин: VisNir заснована на спектральному методі вимірювання, і тут задіяне вже інфрачервоне випромінювання. Створеним на основі цієї технології приладом можна визначати рівень вологості, карбон і органіку в ґрунті.

SuperAgronom.com: Тобто щоб отримати всебічну картину, потрібно застосувати обидві технології?

Роман Гринишин: Так, наразі це 2 різні прилади. Якщо з них обох зібрати інформацію, «провести» її через програму аналізу і певні формули, можна отримати значно ширші й точніші дані по ґрунту, ніж у традиційній лабораторії. І на думку Девіда Вайндорфа, поєднання цих двох технологій в одному приладі стало би значним кроком уперед. Для аграріїв це було би зручніше й інформативніше. Але то вже робота не для науковця. Дослідження технологій продовжується і Девід шукає тих, хто взявся б створити такий об’єднаний апарат.

Хотів би зауважити, що це технологічне рішення вже запатентоване на ім’я Девіда Вайндорфа та його партнера під егідою Університету Штату Техас. Ось посилання на патент: https://patents.google.com/patent/US20170122889A1/en?oq=portable+apparatus+for+soil+chemical+ 

SuperAgronom.com: Наскільки просто користуватися цими приладами?

Роман Гринишин: У застосуванні технологій є один нюанс. Їх потрібно «підлаштовувати» під умови конкретного регіону. Тому коли фермер вводить в експлуатацію ці прилади, команда Девіда виїжджає на місце, щоб навчити персонал й адаптувати апарати до особливостей ґрунтів, кліматичних і зональних умов. Як він нам розповідав, зазвичай виїжджають 2-3 фахівці і весь процес займає максимум 5 днів. За цей час навчаються персонал і налаштовуються самі прилади. Тобто напрацьовується певна база даних, збирається у зведених таблицях і далі за розробленими формулами виводяться потрібні показники.

Звісно, наразі це може зацікавити переважно агрохолдинги. Хоча, коли Девід провів презентацію для учасників поїздки в штат Канзас, то щонайменше один (у якого в обробітку 6 тис. га) сказав, що готовий прямо зараз придбати апарати.

SuperAgronom.com: Тобто ви вважаєте, що в Україні, незважаючи на те, що технологія ще вдосконалюється, все ж цілком може мати попит?

Роман Гринишин: Ми вже трохи говорили про переваги порівняно з лабораторним аналізом.

1. Швидкість отримання результату. Буквально 5 хвилин і ви маєте дані по конкретній площі.
2. Другий момент, який актуальний саме для нас. Ніде правди діти — в країні є проблеми з точністю тестів, які проводять місцеві лабораторії. Так, зараз ситуація поліпшується, але при цьому, як то кажуть, — дивіться пункт 1.
3. Згадані технології можна використовувати на листку. Визначивши дефіцит якихось елементів, аграрій може зразу внести потрібне добриво, а не чекати 5-7 днів результатів, а рослина тим часом страждатиме від нестачі живлення, що зрештою вплине на врожайність. Для малого фермера це може і не мати значення. А от на великих площах тих же агрохолдингів навіть через невелике «просідання» у зв’язку з дефіцитом певних елементів можна отримати значний недобір. Тож навіть в такому вигляді, як зараз, тобто 2 прилади, технологія окупиться значно швидше.

Я бачив, як ці прилади працюють на полях у США, маю й певний досвід роботи з дослідженням ґрунту, тому вважаю їх перспективними та корисними і для наших сільгоспвиробників.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

 Вікторія Балас, Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Детальніше про самі технології, принципи їх роботи, вартість та результати застосування, можна дізнатися на конференції

«Врожай починається з ґрунту»

Зареєструватися на безкоштовну участь у конференції та ознайомитися з її програмою можна за посиланням: https://travelite.com.ua/agro/konferentsiya-vrozhaj-pochynayetsya-z-gruntu/