Пивоварний ячмінь: «тонкий» та вигідний. Технологія вирощування з урахуванням кліматичних умов, які змінюються

Тож фахівці з «Суффле Агро Україна» вирішили поділитися власним багатим досвідом з іншими аграріями, розповівши про вже напрацьовану за майже два десятки років технологію вирощування пивоварного ячменю з урахуванням кліматичних умов двох останніх років.

Попередники для пивоварного ячменю

Якихось чітких критеріїв вибору попередників для пивоварного ячменю немає, каже Микола Матвійчук, керівник агрономічного відділу «Суффле Агро Україна».

Микола Матвійчук, керівник агрономічного відділу «Суффле Агро Україна».

«Чіткого правила щодо попередників немає, ячмінь пивоварний може рости після будь-якого попередника, не треба певних закономірностей. Може бути ячмінь по ячменю, ячмінь по пшениці, не буде жодних проблем. Все залежатиме від підібраної системи захисту та від обробітку ґрунту. Єдиний нюанс, на який хотів би звернути увагу, – не найкращим попередником може бути цукровий буряк. Тому що по буряках активно працюють фунгіцидами та взагалі пестицидами, бо обробітку ґрунту як такого практично немає, сидерати не застосовуються. Гичку зазвичай ніхто одразу не заробляє, що у подальшому призводить до пересушення ділянок на полі.

Підготовка ґрунту

Під ячмінь, втім, як і під будь-яку іншу культуру, ґрунт слід готувати досить ретельно. Але й тут немає єдиних правил чи рекомендацій. Це може бути й оранка, і глибоке рихлення, і дискування, і навіть сівба по покривних культурах.

«Єдине, чого не любить пивоварний ячмінь – це технології no-till. Із no-till в ячменю будуть проблеми. Чому? Тому що коренева система ячменю розвинена слабко. Ми перебуваємо у зоні, яка раніше була зоною достатнього зволоження, а нині її вже можна вважати зоною зволоження недостатнього. Маємо проблему з самими ґрунтами: ґрунти не структуровані, мають великий вміст глини, великий вміст пилу, вони швидко зсідаються. Немає структури ґрунту – корінь ячменю не має чіткого розвитку, такого, як хотілося б, і ми отримуємо потім за першої ж критичної ситуації з вологою скидання бічних пагонів. Тоді скидається і кількість зерен, редукція за редукцією йде. Тож під ячмінь поле треба готувати правильно. Якщо говорити про no-till, то цю технологію застосовувати можна лише з сидеральними культурами, щоб роботу плуга виконували сидерати», — ділиться досвідом Микола Матвійчук.

В цілому ж він радить вирівнювати поле з осені, неважливо, застосовують у господарстві оранку чи стерньові культиватори. Осіння підготовка ґрунту – важливий етап вирощування, щоби зберегти вологу, не зруйнувати ґрунтові капіляри та не утворити на полі велику кількість грудок за весняного обробітку. Не має значення, якими саме агрегатами працювати, за умови, звісно, що це не будуть компактори, які спресовують ґрунт.

«Цього року ми не всюди зуміли підготовити ґрунт з осені через дощі, тож на таких полях сходи отримали нерівномірні. Осіння підготовка дуже важлива. Ще одна проблема, на яку хотів би звернути увагу, — це те, що на деяких полях починають використовувати посівні комплекси як дискові борони. Заглибили передню частину дисків налаштовуйте посівний комплекс так, щоб він лише закривав сліди трактора. Й узагалі, якщо є перезволоження,  намагайтеся працювати на спарці, тоді буде найменше пошкодження ґрунту. Тому що трактори важкі, посівні комплекси важкі, вони в сумі становлять 20 т, а ще як узяти насіння, то й усі 25 т виходить. І ми реально потім не даємо можливості розвиватися кореневій системі культури. Ми ж не чекаємо фізичної стиглості ґрунту, бо сонце припікає, потрібно швидко сіяти, тому що одним комплексом потрібно 600-700 га засіяти якнайшвидше», — розповідає Микола Матвійчук.

Сівба пивоварного ячменю

Сіяти ячмінь, наголошує керівник агрономічної служби «Суффле Агро Україна», потрібно у фізіологічно стиглий ґрунт. Сіяти у перезволожений ґрунт — означає отримати проблеми з розвитком кореневої системи ячменю, сіяти у вже пересушений — отримати погані сходи. Ґрунт повинен бути добре структурованим.

Вирішальним моментом успішності вирощування пивоварного ячменю фахівець називає глибину загортання насіння. Оптимальна глибина для ячменю — 2-4 см, після 4 см він уже практично не кущиться.

«Як на полі оцінити, правильно посіяли чи неправильно? Ви виходите на поле і бачите, що ячмінь лягає на землю, починаючи ніби «кучерявитися», ось така ситуація свідчить про те, що посів правильний. Щодо норм висіву, щодо глибини — зараз роблять дуже багато помилок. Я з власного досвіду скажу, що глибина висіву правильна тоді, коли у вас на гарно вирівняному полі 2-3% зерен лежить на поверхні», — жартує агроном.

Що ж до норми висіву, то вона відрізнятиметься залежно від термінів сівби. Микола Матвійчук розповідає, що за сівби до 1 квітня достатньою нормою буде 3,5 млн/га, а вже за більш пізніх термінів за кожні наступні 10 днів потрібно додавати по 0,5 млн/га. Тобто, якщо сіяти, наприклад, 10 квітня, норма висіву вже має бути 4 млн/га, якщо 20 квітня – 4,5 млн/га.

Система живлення ячменю

Фосфор та калій зазвичай дають під попередник, тоді безпосередньо під ячмінь їх уже можна не вносити. Але під попередник потрібно дати достатню кількість цих елементів, в іншому разі — краще запланувати внесення під ячмінь.

«Дуже важливий фосфор для ячменю на старті. Ідеальна ситуація — коли маємо можливість внести фосфор у рядок, бо коренева система рослини може брати фосфор на відстані 1 мм від кореневих волосин. Та треба врахувати, що до настання температури 15-20°C фосфор є просто баластом, оскільки він не мінералізується та не переходить у доступну для рослини форму», — каже Микола Матвійчук.

Щодо азотних добрив: на будь-яких типах ґрунтів рекомендується вносити увесь азот одразу в нітратній формі. Інакше кажучи, оптимальним добривом є аміачна селітра, яка дає можливість зробити швидкий старт, швидко закрити рядочки і таким чином створити у посівах власний мікроклімат. Швидке закриття рядків сприятиме також зменшенню кількості злакових бур’янів, яких цього року було аж занадто.

Стосовно карбаміду: фахівець каже, що можна дати його у кількості 1 ц/га приблизно за 2 тижні до сівби, але основну кількість азоту все ж краще вносити саме у вигляді аміачної селітри. Прийнятним варіантом є і вапнякова селітра. Якщо ж у господарстві хочуть внести карбамід під осінній обробіток ґрунту, навесні селітру можна вже не давати, можна внести у такому випадку навесні сульфат амонію.

«Щоб ви розуміли, урожайність ячменю формується за умови внесення 22 кг азоту у діючій речовині на 1 т продукції. Тобто, якщо ви хочете отримати 10 т ячменю, потрібно внести 220 кг азоту у д.р. з урахуванням мінералізації. Але, що я хочу ще сказати, що більша врожайність, то менший вміст білка. А білка не може бути менше, ніж 9%, бо в такому випадку то вже не пивоварний ячмінь, вміст білка повинен становити 9-11%», — зазначає Микола Матвійчук.

КАС вносити також допустимо, але з цим добривом, каже агроном, потрібно бути досить обережним. Вносити його краще за 2 тижні до сівби та враховувати погодні умови: якщо весна довга й холодна, КАС піде на користь, якщо ж весна коротка й теж прохолодна, увесь азот піде у колос, а рослини не сформують потрібної кількості стебел та буде підвищений вміст білка.

І ще один момент щодо підживлення азотом, який варто врахувати: вносити добрива потрібно до фази 2-3 листка, це максимальні терміни. Бо надалі буде підвищення урожайності та значний вплив на кількість білка.

Захист посівів 

На сьогодні саме захист ячменю — той ключовий момент, де виробники найчастіше роблять помилки, де недопрацьовують. Тому на захист Микола Матвійчук радить звернути особливу увагу.

«Передусім хочу сказати, що насіння має бути протруєне, щоби зняти першочергові інфекції. Фунгіцидне протруювання необхідне, можна додати ще й інсектицидний протруйник. Не має значення, чиї препарати застосовувати, головне — протруїти насіння перед висівом. Звичайно, після фази 2-3 листків, після початку кущення протруйник знижує свою захисну дію, але до  моменту виходу в трубку нам потрібно рослину захистити», — каже експерт.

Микола Матвійчук

Він дає кілька важливих рекомендацій з основних етапів захисту рослин:

• Гербіцидами потрібно намагатися спрацювати до середини кущення, щоби стрес для рослин був найменшим. Тут можна працювати гормональними продуктами, а далі вже – продуктами на основі сульфанілсечовин. Але, застерігає Микола Матвійчук, сульфанілсечовини можуть впливати на масу 1000 зерен, тому такі препарати слід застосовувати обережно. Вже після середини кущення ефективність внесення гербіцидів буде набагато меншою. Від ВВСН 30 до ВВСН 37 ВВСН так званий період спокою рослини, у який гербіциди краще не застосовувати. Навіть якщо є забур’яненість, краще поки що «залишити бур’яни в спокої». Після ВВСН 37, коли колос почав збільшуватися у трубці, можна знову зайти на поле з гербіцидами. До виходу прапорцевого листочка ще є можливість «поправити» посіви та проконтролювати засміченість.
• Перше фунгіцидне внесення потрібно робити до фази виходу в трубку, навіть якщо хвороб у посівах не видно. Якщо рядочки зімкнулися — це вже ВВСН 30, оптимальний час для роботи фунгіцидом. Щодо застосування груп фунгіцидів, фахівець каже наступне: стробілурини можуть лише попередити хворобу, для лікування вже наявної вони неефективні. До того ж, обробку препаратами цієї групи рекомендовано проводити не більше, ніж 1 раз за період вегетації, оскільки велика кількість залишків фунгіциду в соломі не дасть їй розкластися. Азоли найбільш ефективно працюють, щоб зупинити хворобу, найпотужнішими діючими речовинами цієї групи на сьогодні є епоксиконазол та протіоконазол. Найкращими на ринку на даний час є карбоксаміди, але це й найдорожчі продукти. Тому за їхнього застосування потрібно слідкувати за рН та жорсткістю води для робочого розчину, щоб не звести нанівець дію дорогого препарату.
• Під час роботи фунгіцидами слід пам’ятати, що найбільш важливими для фотосинтезу у ячменю є не прапорцевий листок, як у пшениці, а 2-3 листок та вуса. Захищені вуса — це налив зерна. Тому, коли з’являються вуса на ячмені, найкраще дати один хороший фунгіцид.

• Росторегулятори також слід застосовувати вчасно. Якщо дати їх надто рано, коли ще немає чітко сформованого міжвузля, стебло рослини буде ламатись перед колосом. Якщо ж дати надто пізно, стебло почне ламатися у першому міжвузлі. Найкраще ділити росторегулятори на два внесення, перше — з першим фунгіцидним внесенням, друге — з другим фунгіцидним внесенням, якщо, звичайно, фунгіцид не азольної групи і має пролонговану дію. При виборі та внесенні росторегуляторів слід враховувати такі важливі моменти, як кількість опадів, кількість та терміни внесення азотних добрив, характеристики сорту, що вирощується. Важливими є й температури внесення, критична межа — 24°C, після якої не можна працювати жодними препаратами, щоб не спалити посіви. Регуляторами можна працювати лише до моменту появи вусів ячменю.
• Мікродобрива. Плануючи внесення мікродобрив, потрібно врахувати ефект попередника, результати аналізу ґрунту. Підживити рослини слід до моменту закладки колоса, інакше знизиться ефективність внесення. Мікродобрива ділять на два внесення: з гербіцидом та з першим фунгіцидом. Для старту краще обирати фосфоровмісні добрива, оскільки фосфор з основного добрива починає працювати за температур вище 15°C, а рослини на старті його потребують досить багато.
• рН та жорсткість води. Дуже важливі критерії, які впливають на ефективність більшості внесених препаратів. Тому Микола Матвійчук радить застосовувати адюванти, котрі дозволять змінити ці показники. Особливо важливо їх застосовувати під час роботи з генериками, адже в оригінальних препаратах вже використовуються певні адюванти, які покращують роботу діючих речовин, тоді як у генериках найчастіше «гола» діюча речовина.

«І ще такий момент, загальнотехнологічний, так би мовити. Щодо підгонів. Ми з ними нічого не зробимо, бо якщо є 70% дозрілого ячменю, 10% у фазі воскової стиглості, 5% підгонів і якийсь невеликий відсоток  вже починає клякнути, ми дивимося на основну масу ячменю. Підгони в загальній бурті зерна після очистки повинні відійти, бо вони будуть менші за розміром, вони не даватимуть такої вологи в зерно, якщо будуть швидко очищатись. Якщо є підгони — це відразу очистка. Другий шлях — це десикація, але у жодному разі не гліфосатами», — дає пораду Микола Матвійчук.

 Олена Басанець, SuperAgronom.com