5 кроків для того, щоб запобігти фузаріозу колоса

Про причини виникнення цієї хвороби та методи боротьби з нею SuperAgronom.com дізнавався у наших експертів.

В останні кілька років весняні дощі йдуть дуже нерівномірно: протягом лише двох-трьох весняних днів може випасти місячна, а то й двомісячна норма опадів. Дуже часто опади співпадають з періодом перед фазою цвітіння озимої пшениці. 

Помірне тепло, висока вологість ґрунту та повітря сприяють швидкому росту та розвитку зернових культур. Але саме такі погодні умови і завдають шкоди, стимулюючи розвиток грибкових захворювань. Зокрема, підвищується ризик ураження культур фузаріозом колоса, котрий може зробити непридатною для харчового та господарського використання цілі партії зерна.

Можливі наслідки

Ураження фузаріозом дуже негативно позначається як на врожайності культури, так і на якості зібраного врожаю. Грибкове захворювання призводить не лише до втрати маси зерен, а й до зниження основних властивостей клейковини (еластичності та здатності до набухання). Крім того, значно знижується схожість зерна, у багатьох випадках зародок стає нежиттєздатним або може дати лише слабкі, уражені кореневою гниллю сходи.

Про проблеми, які можуть бути через фузаріоз, розповідає агроном-інспектор ПСРУ ПрАТ «Райз-Максимко» Богдан Басанець:

«В разі виявлення в партії зерна близько 10% ураженого фузаріозом насіння ця партія вважається непридатною для насіннєвого використання. Якщо ж у партії виявлено мікотоксини в кількості 1 мг на кожен кілограм зерна, вона стає непридатною також для харчових і кормових цілей. Навіть після кількох термічних обробок мікотоксини здатні призвести до тяжких отруєнь людей і тварин. Не дивно, що за найменшої підозри на враження зерна фузаріозом колоса експорт для нього буде закритий».

 У пошуках винного

Головний агроном СТОВ «Калина» Олег Мельник виділяє найважливіші причини появи фузаріозу:

 «Не лише підвищена вологість спричиняє розвиток грибкових захворювань зернових культур. Є й інші фактори, які обов’язково потрібно враховувати. Однією з головних причин появи фузаріозу колоса є «небажаний» попередник. Такими попередниками вважаються зернові колосові культури та кукурудза. Рослинні рештки, що залишаються на полях, є джерелом інфекції. Висока вологість займає «почесне» друге місце у списку причин. Вона призводить до активного розвитку патогенних грибів, а дощі можуть розповсюджувати інфекції».

Також факторами, що спричиняють розвиток фузаріозу колоса, є система обробітку ґрунту, недостатня стійкість сортів до захворювання, загальний стан рослин і спосіб збирання врожаю. Поодинці ці фактори не становлять критичної загрози, а от у сукупності можуть призвести до фактичної втрати прибутків від отриманого врожаю.

 Які заходи будуть дієвими?

• Використання стійких сортів до фузаріозу. Більш стійкими в цьому випадку вважаються високорослі та безості сорти пшениці, високорослі остисті сорти ячменю
• Формування оптимальної густоти посівів.
• Збалансоване внесення мінеральних добрив.
• Видалення пожнивних решток, якщо попередниками посіву були колосові зернові чи кукурудза. Ефективним рішенням у цьому випадку буде використання деструкторів (препарати, які прискорюють розкладання стерні).
• Своєчасний обробіток фунгіцидами. Проводиться перед висівом (протруювання насіння безпосередньо перед посівом) і під час цвітіння культури.

Щодо боротьби з таким захворюванням, своїм досвідом ділиться агроном-інспектор Богдан Басанець:

«Найефективнішими проти фузаріозу показали себе препарати на основі тебуконазолу. Також досить ефективні й інші діючі речовини класу тріазолів. Але всі вони, на жаль, не можуть дати 100 % контролю, їх ефективність  на рівні 50-60%. Ефективність обробок на 10-15% можна збільшити застосуванням повних норм препаратів у комплексі з прилипачами (поверхнево-активні речовини, сурфактанти)».

Головні умови підвищення ефективності фунгіцидного обробітку – своєчасність (проведення на початку фази цвітіння), використання повної норми препарату, застосування прилипачів. Якщо ж погодні умови не дають провести такий обробіток вчасно, краще застосувати його пізніше, у фазі молочної стиглості зерна, ніж не проводити взагалі.

Олена Басанець, SuperAgronom.com