Кукурудза, соняшник, etc: науковці і практики обговорили способи підвищення ефективності вирощування основних культур

Понад 200 аграріїв з’їхалися з різних регіонів України, аби послухати про новинки від відомої міжнародної компанії та почути думку вітчизняних вчених щодо результатів їхніх досліджень в галузі рослинництва.

Сергій Резніченко, керівник відділу маркетингу DuPont Pioneer

Розпочав конференцію Сергій Резніченко, керівник відділу маркетингу DuPont Pioneer, нагадавши, що у вересні минулого року відбулося злиття двох великих міжнародних компаній DuPont і Dow і на сьогодні компанія є одним з найбільших гравців на світовому ринку в галузі насінництва та засобів захисту рослин з оборотом у 14 млрд доларів на рік.

«Утворивши новий сільськогосподарський підрозділ, ми задумалися, що ж хочемо принести нашим клієнтам, суспільству. І визначили, що наша мета, наше призначення звучить так: ми покликані збагачувати життя тих, хто виробляє, тих, хто споживає, і забезпечувати розвиток наступних поколінь», — зазначив Сергій Резніченко.

На конференції обговорили основні аспекти в агротехнологіях, спрямовані на підвищення врожайності.

Загрози і захист культур 

Олег Сарабаш, менеджер з технічної підтримки Dow Agro Sciences, детально ознайомив учасників виставки з сучасним засобом гербіцидного захисту, що став новим словом у системі контролю бурянів. Арілекс^ТМ Актив — це торгова назва молекули активної речовини, що належить до групи синтетичних ауксинів. Ці речовини вже широко застосовуються на ринку як один з елементів антирезистентної системи. За словами Олега Сарабаша, на ринку зернових вони лідирують у світі за обсягами застосування.

Водночас ця речовина є первістком у новому класі гербіцидів — арилпіколінатів. І Dow Agro Sciences має в цьому класі вже дві молекули — Арілекс^ТМ і Рінскор^ТМ.

Олег Сарабаш, менеджер з технічної підтримки Dow Agro Sciences, розповідає про засоби гербіцидного захисту

Як стверджує Олег Сарабаш, завдяки достатній активності молекул, необхідно лишень 5-7 г/га діючої речовини, аби забезпечити її ефективність. Сама молекула, ще не препарат, може контролювати досить широкий спектр бур’янів. Це майже уся група хрестоцвітих, і підмареник, і падалиця соняшника, падалиця рапсу, жабрій, лобода, амброзія і багато інших.

«Діюча речовина здатна прибирати бур’яни у фазі 2-6 листків, тобто саме в ту фазу, коли потрібно прибирати, щоб мінімізувати втрати від їхньої присутності», — стверджує Олег Сарабаш.

За його словами, першим гербіцидом на основі Арілексу, зареєстрований в Україні був Квелекс, призначений для контролю бур’янів для зернових. Випускається у гранулах, норма застосування 50-60 г/га, від фази 2-3-го листків до прапорцевого листка озимих та ярих пшениці та ячменю. Ефективний від +5°C середньодобової температури. Квелекс надзвичайно гнучкий до температурних умов застосування та вологості і його використання не обмежує сівозміну.

Другий представлений Олегом Сарабашем препарат — Паллас Екстра: новий крос-спектр гербіцид, який ефективно контролює поширені злакові та дводольні бур’яни в посівах озимої і ярої пшениці. Застосовується від фази 3 листків до фази 2-го міжвузля, норма внесення — 75-90 г/га.

Також препарат вирізняється інноваційною формуляцією GoDRI™ RDT™.

«Це дуже швидке розчинення дисперсії. Навіть у холодній воді вона може розчинитися за 1 хв. Суспензія досить активна у воді, не пилить і добре змішується з іншими продуктами, має низьку токсичність для довкілля», — запевнив Олег Сарабаш.

Надалі мова пішла про хвороби соняшника. Про те, як допомогти олійній реалізувати закладений потенціал за зростання тиску хвороб протягом вегетації, розповіла Ольга Бабаянц, доктор біологічних наук, завідувачка відділу фітопатології та ентомології одеського Селекційно-генетичного інституту.

Ольга Бабаянц, завідувачка відділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту, розповідає про засоби фунгіцидного захисту

Насамперед експерт нагадала, які чинники є основними для розкриття потенціалу цієї культури і для отримання високих результатів у його вирощуванні. Звісно, це генетичні властивості, закладені в гібриди, обрана система землеробства, оптимально підібрана сівозміна й ефективні заходи для контролю хвороб. Саме на останньому аспекті Ольга Бабаянц зупинилася докладніше.

«Я можу сказати, що за останні 10 років картина хвороб соняшнику дуже змінилася. Можливо, ви пам'ятаєте часи, коли ми навіть не задумувалися про те, чи мають бути на соняшнику фунгіцидні обробки. Вони просто не були потрібні. Але минув час, площі під соняшником розширювались, в багатьох місцях його вирощують як монокультуру і почали поширюватися хвороби цієї культури, які ми не можемо подолати без втручання хімії», — зазначила науковець.

За її словами, залежно від сукупності чинників втрати у врожайності від різних хвороб можуть сягати від 10 до 50%. Зокрема, недобір урожаю через альтернаріоз може сягати 10-25%, фомоз — 25-50%, сіру гриль (ботритіс) — до 25%, склеротиніоз (білу гниль) — 25-50%, несправжню борошнисту росу — до 50%, фомопсис — від 10 до 100%.

При цьому вона радить особливу вагу приділяти альтернаріозу. Раніше хвороба  могла розвиватися практично вже в самому кінці вегетації соняшника і на його ростові процеси впливала не дуже. Але при цьому альтернарія впливає на якість насіння. Знижується його схожість, а також олійність.

«На перших етапах і навіть на насінні, ми можемо проконтролювати альтернаріоз, але протруйниками він знімається лише частково. Але альтернарія — дуже лабільна бактерія і в принципі добре почувається як у ґрунті, так і в насінні. Тому я вважаю, що альтернаріоз — це та хвороба, по який ми обов’язково повинні працювати фунгіцидами. Тим більше, що паралельно з нею ми забираємо такі хвороби, як вертицильоз, попільну гниль і фомопсис», — наголосила Ольга Бабаянц.

Ще однією нагальною проблемою вона назвала бактеріальну гниль сходів соняшника. Але наразі достатньо дієвих препаратів для її «лікування» не створено. Тому єдине, що можна зробити — це запобігти розвитку бактеріальних хвороб. І в міру можливості робити лабораторні аналізи насіння на предмет зараження бактеріозом.

Як один зі способів профілактики згаданих хвороб Ольга Бабаянц назвала застосування препаратів Танос® і Аканто® Плюс. Ці препарати тривалий час досліджували в Селекційно-генетичному інституті, випробовували його на власних ділянках та демо-ділянках у господарствах. І за словами науковиці, їх застосування за напрацьованою вченими і фахівцями компанії DuPont дає можливість контролювати цілий спектр хвороб і завдяки цьому отримувати вищі врожаї.

Про препарат Танос® детальніше розповів Сергій Саблук, менеджер з питань фунгіцидного захисту DuPont. За його словами, цей препарат, що та українському ринку вже успішно застосовується протягом 10 років, є еталоном контролю такої хвороби, як переноспороз. Але ефективно він працює і щодо інших актуальних для соняшника хвороб. При цьому було розроблено декілька схем застосування цього препарату, завдяки яким можна додатково отримувати 0,4-0,6 т/га.

Новинки насіння гібридів DuPont Pioneer

На конференції також було представлено новинки гібридів кукурудзи та соняшника.

Але насамперед Володимир Андрущенко, менеджер з продуктів DuPont Pioneer, ввів присутніх аграріїв у курс справи щодо того, що ж відбувається з гібридом перед стартом його продажу.

Спочатку гібрид 3 роки тестується у мережі дослідних випробувань DuPont Pioneer. В Україні, наприклад, приблизно 20 точок випробувань у різних регіонах, де перевіряють його стабільність і адаптованість до конкретних умов. Отримані дані аналізуються і далі кращі гібриди потрапляють до реєстрації, тестуються додатково ще 2 роки у незалежних державних випробуваннях.

Учасники конференції

Після реєстрації відбувається просування гібридів у поля. У компанії на наших теренах є понад 350 точок, де відбувається збір даних в умовах, наближених до виробничих. Це так звані агрономічні випробування GrowingPoint®. Далі знову науковий аналіз, підбір найоптимальнішої зони для вирощування кожного гібриду, а також урахування потреб виробників.

Такий шлях пройшли і новинки гібридів кукурудзи, які презентував Володимир Андрущенко:

Р8567 (ФАО 290) — простий гібрид із зубовидним типом зерна, стійкий до вилягання і з високою стійкістю до гельмінтоспорозу;

Р9903 AquaMax (ФАО 390) — простий гібрид із зубовим типом зерна, з максимально ефективним використанням наявної вологи, насіння додатково протруєне від сажкових та інших хвороб, викликаних монокультурою;

P0074 (ФАО 440) — трилінійний гібрид із зубовидним типом зерна, високою урожайністю та вологовіддачею, його насіння додатково протруєне від сажкових та інших хвороб, викликаних монокультурою.

Нові гібриди соняшника представив Юрій Коняєв, менеджер із продукту DuPont Pioneer. За його словами, належать до лінійки Pioneer Protector Broomrape, і можуть допомогти справлятися з проблемою вовчка, що нині поширений на значних територіях, де вирощують цю культуру. Особливо в південній частині України.

P64LE119 — середньоранній простий гібрид, що має максимальний захист від вовчка;

P64LE121 — середньоранній простий, expres-гібрид з високим вмістом олії, для зони поширення вовчка;

P64HH106 — середньоранній простий гбрид, високоолеїновий, для зони надмірного поширення вовчка.

Також, у зв’язку з холодними веснами, що останнім часом почастішали, досить актуальними стануть ще три новинки селекції Pioneer. Це презентовані Юрієм Коняєвим гібриди озимого ріпаку:

PT248 — класичний високорослий, середньостиглий, призначений для зони, де є ризик пізніх приморозків;

PT234 — також класичний високорослий і призначений для зони, де є ризик пізніх приморозків, але ранньостиглий

PX113 — гібрид лінійки MAXIMUS®, середньоранній, середньостиглий, має підвищену стійкість до фомозу, та властивість високої зимостійкості зі здатністю не видовжувати стебло в осінньо-зимовий період.

Наука радить

Після тривалого часу застосування на українських теренах традиційних систем обробітку ґрунту, останнім часом аграрії почали звертати увагу й на інші системи, що використовуються у світі.

Про сучасні підходи до технологій обробітку ґрунту у вирощуванні просапних культур розповів учасникам конференції Микола Шевченко, завідувач кафедри землеробства ім. О.М. Можейка ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Він назвав основні дилеми, які у цій царині стоять перед виробничниками. А саме: чи глибоко обробляти; орати чи не орати; і найбільш  нова дилема — чи взагалі обробляти ґрунт.

За словами науковця, вважається, що застосовувана система обробітку ґрунту серед інших чинників впливу на урожайність займає приблизно 15-20%. Однак, як пожартував Микола Вікторович, можна так його обробити, що взагалі нічого не отримати. Тому такі цифри досить умовні.

Вчений проаналізував переваги та недоліки усіх систем обробітку, якими користуються українські аграрії (полицеві та безполицеві). І відповідно надав низку рекомендацій, заснованих на результатах проведених досліджень та на зібраному досвіді.

Надалі учасники конференції розбиралися, якими ж методами діагностики найкраще користуватися при виборі системи живлення.

Василь Філон, завідувач кафедри агрохімії, Вадим Петров, проректор з наукової роботи, Микола Шевченко, завідувач кафедри землеробства ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Розпочинаючи свою доповідь, Василь Філон, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри агрохімії ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, порівняв агрономію з медициною.

«Для мене агроном є тим же лікарем, у руках якого пігулки — це засоби захисту рослин і добрива, це та людина, яка за допомогою засобів захисту рослин і добрив завжди забезпечує нормальні умови росту і розвитку рослин, максимальну фітопродуктивність посівів і прибутковість господарств», — пояснив науковець.

І правильна діагностика — один із найважливіших факторів у роботі агронома-«лікаря». Саме на плюсах і мінусах різних методів діагностики та управління мінеральним живленням рослин і зупинився Василь Філон.

Загалом же, на його думку, найбільш корисною є функціональна діагностика мінерального живлення рослин. Вона оцінює не наявність того чи іншого елемента, а потребу рослини в ньому. Тут шляхом визначення фотохімічної активності хлоропластів контролюється інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів, а вони вже показують, що саме рослині необхідно на цей момент.

«Функціональна діагностика дає змогу визначити забезпеченість макро- і мікро-елементами, визначати стрес-фактори, управляти і утримувати запрограмовану якість продукції», — зазначив Василь Філон.

Завершилася науково-практична конференція підведенням підсумків та церемонією вручення призів переможцям Конкурсу врожайності Pioneer Maximum 2017.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com