Дітер Рюкер: Багато німецьких насіннєвих компаній хочуть зайти на український ринок

Директор з міжнародних зв’язків Німецької асоціації селекціонерів Дітер Рюкер не приховує, що його колеги по асоціації часто звертаються до нього за допомогою, виходячи на український ринок. Про світові тренди насінництва, наслідки глобального злиття та про реакцію європейських фермерів на можливу заборону гліфосату він розповів в ексклюзивному інтерв’ю SuperAgronom.com.

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про асоціацію, котру Ви представляєте.

Дітер Рюкер: Ми представляємо німецьке насінництво. Наша асоціація ― це політичний рупор насінництва в Німеччині. До її складу входять 130 активних компаній, які займаються селекцією, розробкою сортів, а також комерційним оборотом насіння. Однак наші найважливіші члени — саме підприємства, котрі задіяні у селекції насіння, розробці сортів для сільського господарства, садівництва й вирощування декоративних рослин.

Сучасна селекція вимагає значних інвестицій для того, щоб отримати сорти, котрі відповідають викликам часу. Наше основне завдання — забезпечити можливість компаніям, які вкладали кошти в науково-технічні розробки й селекцію, повернути свої інвестиції. Зробити все можливе, щоби їхній вклад не був даремним. В основному члени нашої асоціації ― це середні компанії-виробники, але є й більші, такі, як KWS, Saaten Union, Syngenta, Bayer, Monsanto, DuPont Pioneer.

SuperAgronom.com: Ви керуєте міжнародним напрямом, який входить до списку завдань і пріоритетів у роботі на зовнішніх ринках?

Дітер Рюкер: Насінництво ― це міжнародний бізнес, і наші компанії 70% своїх надходжень заробляють не в Німеччині. Переважно працюємо в країнах Європейського Союзу, але й інші аграрні країни стають усе цікавішими для нас. Саме такою державою є Україна.

На міжнародному рівні ми співпрацюємо з багатьма компаніями, та наше головне завдання ― інтегрувати підприємства з інших країн в інтернаціональну систему насінництва. Чому це так важливо? Є Міжнародна спілка з охорони нових сортів рослин (UPOV), яка забезпечує захист прав сорту по всьому світу, а також насіннєві схеми, котрі гарантують правила сертифікації виробництва насіння ― OECD. Так ось, наше головне завдання ― зробити так, щоб якнайбільше компаній працювали за системами UPOV и OECD.

Нині починаємо роботу з Індією, щоб інтегрувати її в цю систему, є початкові напрацювання з Китаєм. І, власне, я прибув до України, щоби разом із Насіннєвою асоціацією обговорити ці питання й погодити систему.

SuperAgronom.com: Представник компанії Syngenta якось сказав про те, що український насіннєвий ринок щорічно зростає приблизно на 10%, тоді як ринки європейських країн — на 1—2%, і це для них уже вважається успішним. Чи дійсно це так?

Дітер Рюкер: Дійсно, Україна як сільськогосподарський виробник має великий потенціал. Якщо говорити про культури, котрі можуть розмножуватися самостійно, як пшениця, ячмінь, то й виробники можуть не купувати насіння, а використовувати те, яке було вирощено. Але з часом цей рівень збільшуватиметься, й українським аграріям знадобляться більш конкурентні позиції в майбутньому. Ринок однозначно не стоятиме на місці.

SuperAgronom.com: Як Ви дивитеся на злиття великих міжнародних виробників: Bayer і Monsanto, Syngenta й ChemChina? До чого це приведе: до підвищення цін, знищення локальних виробників?

Дітер Рюкер: Нині популярний тренд на об’єднання. Все повторюється, подібне було в 90-х роках. Та все одно лишиться місце й для дрібних-середніх сімейних компаній. У ролі мультикорпорацій так і залишаться середні виробники. Це дуже добре для аграріїв, через баланс між великими виробниками та дрібними гравцями, оскільки така ситуація на ринку забезпечить здорову конкуренцію.

SuperAgronom.com: В Європі багато говорять про заборону використання гліфосату. Німецька сторона виступала за застосування цього препарату в сільському господарстві. Як особисто Ви ставитеся до цього питання?

Дітер Рюкер: Система захисту рослин дуже важлива для нашого бізнесу. Та проблема в тім, що багато фермерів у Німеччині використовують надто багато ЗЗР. Вони потрібні нам, але в правильній кількості. І їх слід застосовувати в потрібний час. Той же гліфосат не є занадто небезпечним, але вся полеміка щодо його заборони триває через те, що він був аж надто популярним. Тому й став певним символом, із котрим ведеться боротьба.

SuperAgronom.com: Говорять, що таке рішення вдарить по малих фермерах. Це правда?

Дітер Рюкер: В них є й інші засоби для боротьби з бур’янами, та цей препарат був найдешевшим та найдоступнішим у використанні. Для вирощування ГМ-культур він необхідний. Але в Україні, наприклад, за законом не можна вирощувати ГМО, тому ця заборона для вас не буде проблемою.

SuperAgronom.com: В Україні досить актуальним є питання фальсифікації насіння. Чи є подібні проблеми в Німеччині?

Дітер Рюкер: Чорний ринок у нас становить близько 2%. Та головне питання тут не в підробці насіння, а в тому, що компанія продає посівний матеріал під виглядом сертифікованого насіння. Адже багато виробників, купуючи сучасний сорт, розраховують не лише на високий урожай, а й на власний посівний матеріал. Наша асоціація якраз намагається боротися зі схожими проблемами.

SuperAgronom.com: Нині багато говорять про вертикальні ферми, точне землеробство, блокчейн активно використовується в угодах. Яким Ви бачите майбутнє сільського господарства?

Дітер Рюкер: Інноваційні розробки однозначно потрібні. Та, безумовно, залишиться потреба й  у селекціонері — людині, котра вийде в поле й перевірить, як почувається рослина. Нам необхідні розробки, які дозволять здійснювати інновації на молекулярному рівні. Саме за цим майбутнє.

SuperAgronom.com: Ви вперше в Україні?

Дітер Рюкер: Ні, це не перший мій візит, та я дуже мало знаю про вашу країну. Хоча багато насіннєвих компаній звертаються до мене, тому що хочуть бути представленими в Україні.

Дуже добре, що у нас є можливість обговорити питання роялті, проаналізувати досвід різних країн і разом обрати систему, яка підходить вашій країні найбільше. Це дуже правильний підхід.

Latifundist.com: Дякуємо за інтерв’ю й турботу про українське насінництво!

Софія Ярошенко

P.S. Дякуємо за організацію інтерв’ю Насіннєвій асоціації України.