Валерій Демидко: Найголовніше для агронома — любити землю

SuperAgronom.com: Валерію Олексійовичу, розкажіть про свою освіту та кар’єрний шлях.

Валерій Демидко: Ми з вами зараз знаходимося у відділі Голобородівка, котрий раніше належав до «цукрових представників». Це був радгосп ім. Голобородька. Тут я почав свою діяльність як агроном відділу, пропрацювавши з 1994-го до 1997 року. Потім перейшов до сусідів, у колгосп «Більшовицька праця», де працював до 2008 року, вже на посаді головного агронома. Тепер «Більшовицька праця» має назву «Україна», і з 2008 року підпорядковується «Докучаєвським чорноземам». Відтоді, вже у новому господарстві, я 3 роки працював агрономом-насіннєводом. Із 2012 року й по цей день я є головним агрономом та заступником генерального директора з агротехнічного виробництва. Передувала всьому цьому Полтавська аграрна академія, яку я закінчив у далекому 1994 році.

SuperAgronom.com: Що вам найбільше подобається в агрономічній праці?

Валерій Демидко: Бути агрономом не кожному дано. Передусім потрібно любити землю. Моя мама працювала в колгоспі 38 років, а я з раннього дитинства був частково задіяний у сільському господарстві. Коли навчався в школі, підробляв на овочевій ділянці та на різних інших роботах. Мама була прикладом для мене, і посприяла тому, щоб працював на землі. Коли постало питання — куди вступати, то я навіть не задумувався й обрав аграрну сферу. Приваблює, що ти з весни бачиш чисте поле, а потім за певний період даєш життя рослині. Вона розвивається, квітне, починає плодоносити, а потім ти отримуєш урожай. Ти бачиш певний цикл і, найголовніше, можеш ним керувати, наскільки це можливо. Ти завжди на свіжому повітрі, всі результати залежать від тебе. Найголовніше для агронома — любити землю і поважати її, тоді вона принесе свої плоди.

SuperAgronom.com: Поговоримо про ваше підприємство? Розкажіть, якої структури сівозміни дотримуєтеся?

Валерій Демидко: Щоб досягати високих врожаїв, потрібно мати сівозміну 5—7 років. Це до 50% успіху. Завдяки цьому в нас немає проблем із вовчком, немає хвороб, які з'являються, коли культура на 2—3-й рік потрапляє на одне й те ж поле. Інші 50% — це сортовий склад, інтенсивна технологія вирощування, дотримання всіх заходів для живлення та захисту, боротьба з хворобами та шкідниками.

Маючи земельний банк у 12 тис га, вирощуємо такі культури: озима пшениця, ярий ячмінь, ярий горох, яра пшениця, гречка, просо, кукурудза, соняшник (останні дві формують економіку господарства), соя, цукровий буряк.

SuperAgronom.com: Розкажіть більш детально про свої культури, насіння яких компаній обираєте?

Валерій Демидко: На полях, які ми проїжджаємо, були наші соняшники. Зараз тут працює мульчувальник, а пізніше дискові борони заходитимуть.

Кожного року сіємо по 8 демо-полів для різних фірм. На показових полях соняшнику є всі основні виробники, лінійки яких представлені в Україні: Syngenta, DuPont Pioneer, Limagrain, Maisadour, Аріста та багато інших. Зараз отримуємо врожайність від 3,5 до 4,3 т/га соняшнику. Хоча на теренах Карлівського району в наших товаришів та колег врожайність — 2,5—3,5 т/га, що також дуже добре.

SuperAgronom.com: Ви сказали, що соняшник і кукурудза є основними культурами у господарстві. Про соняшник поговоримо згодом, а зараз розкажіть про кукурудзу?

Валерій Демидко: Якщо говорити про кукурудзу, то сіємо, зазвичай, не менше 100 гібридів, а бувало й до 150. Фірми досить різні: починаючи від брендових, таких, як Monsanto, Syngenta, Піонер, Limagrain, Maisadour, — і закінчуючи нашими українськими виробниками, а саме: Синельникова та Борисов Віктор Миколайович. У Борисова, до слова, селекція на місці не стоїть. Цього року складно буде адекватно оцінювати посіяні гібриди, оскільки погода посушлива. Потенціал гібриду — це важлива річ, але не завжди цього вистачає. Що ж до кукурудзи, я вважаю, що Monsanto зараз на вершині популярності та продуктивності. За оптимальних погодних умов урожайність та вологовіддача кукурудзи — найкращі. Відповідно, якщо гарних погодних умов немає, то, враховуючи цінову політику Monsanto, насіння досить дорого обійдеться і може не окупитись. У кого вся технологічна система на вищому рівні та є гарантія забезпечення вологою, той може, не задумуючись, купувати. У нашому регіоні ми цього не досягнемо, бо немає стабільності.

SuperAgronom.com: У чому проявляється ваша співпраця з «Бізон-Тех»?

Валерій Демидко: Насамперед, ми купуємо у них насіння. Окрім цього, вони створюють для нас технологічні карти, в яких описуються всі засоби, котрі нам потрібні, це стосується й листового підживлення, і добрив. Вони роблять графік, якого ми дотримуємося.Оскільки я агроном, то, перш за все, мене цікавить якість насіння та засобів захисту, а з цим проблем ніколи не було.

За прикладом «Бізон-Тех» і Syngenta, які є учасниками високоолеїнового клубу, вирішили спробувати високоолеїнові гібриди й оцінити доцільність їхнього вирощування. У США 100% високоолеїнових соняшників, в Європі — понад 70%, в Україні цей процес лише в зародковому стані.

У нас до 30% площ соняшнику були засіяні високоолеїновими гібридами компанії Syngenta, а саме: Толедо та Експерто. Понад 1000 га сіяли, і зараз маємо контракти на продаж насіння високоолеїнових гібридів, які відповідають усім вимогам (вміст олеїнової кислоти не менше 84%). Ми, як виробники, задоволені, бо цінова політика гарна, до 38$ надбавка за ці гібриди. Ми намагаємося зламати стереотип, що високоолеїнові гібриди менш урожайні. Цього року урожайність класичних гібридів та олеїнових — на одному рівні.

SuperAgronom.com: Чому вирішили спробувати високоолеїновий соняшник?

Валерій Демидко: Ми маємо тісні зв’язки з фірмою Syngenta та технічну підтримку фірми «Бізон-Тех», у яких є певні напрацювання з цього приводу, і результатами вони поділилися з нами. Вирішили спробувати, тому що є ринок збуту насіння. Якби ринку не було, а попит був, то ми, мабуть, пошкодували б про це. Враховуючи, що високоолеїнові гібриди можуть давати високі врожаї нарівні з класичними, ми вирішили їх використовувати — і не помилилися.

SuperAgronom.com: Розкажіть також про зернові групи культур? Яке місце відведене для них у господарстві?

Валерій Демидко: Щодо озимої пшениці, то використовували селекцію Одеського інституту генетики, а ще — Миронівську. Ці сорти районовані, призначені для наших регіонів. І, що не менш важливо, мають гарну стійкість до холоду, бо зими в нас можуть бути без снігу, але із сильними морозами.

Цього року ми були в гостях у вінницьких партнерів. Відвідували «українського» німця у Хмельницькій області, Зигмунда Лампку. Він має фактичні врожаї озимої пшениці 9  т/га і більше, а використовує австрійські сорти. Поспілкувавшись із ним, побачивши технології, напрацювання, ми так само придбали 2 сорти австрійської селекції: Лукуллус — остиста пшениця; і Торас — безоста. Обидві інтенсивного типу. Лукуллус у Зигмунда йшла цього року першим класом, він її реалізовував на ХПП. Оскільки ми маємо хлібозавод, то теж зацікавились цим сортом. Селекціонери запевняють, якщо брати 10-бальну шкалу, то ці сорти мають 9 балів за морозостійкістю, 9—9,5 балів — за посухостійкістю. Тож подивимось, як вони себе покажуть у наших умовах.

У Зигмунда я спілкувався з головним агрономом, Миколою Івановичем, і він казав, що 600 мм опадів вже є критичними, а мені стає смішно. У нас 300—350 мм — це вже максимум, а ми й цьому раді. Хоча, щоб ми не хвилювалися за рослини, потрібно щонайменше 350—400 мм.

SuperAgronom.com: Розкажіть детальніше про цукровий буряк, про врожаї.

Валерій Демидко: Буряку в нас посіяно 152 га. Гібриди селекції SESVanderHave. Якраз зараз його вже почали копати. Врожайність не дуже хороша, від 35 до 45 т/га. Я думаю, завдяки тому, що у нас витримана густота та все інше, отримаємо 50—55 т/га, більше навряд чи зможемо. Природа внесла свої корективи. Все, що залежало від технології вирощування, ми зробили, я маю на увазі систему захисту та систему живлення.

Техніку для збирання наймаємо, купувати власну немає потреби. Були підписані контракти, тож завтра ми вже чекаємо тут комбайн. Так само й зі збутом, з Новоіванівського цукрового заводу нам нададуть транспортні засоби для вивезення буряку.

SuperAgronom.com: Наскільки високою в цьому сезоні була забур’яненість?

Валерій Демидко: Зараз є поодинокий бур’ян на краях полів. Цього року лобода, в зв’язку з тим, що не було достатньої кількості вологи, була дуже складною для прибирання. На ній утворюється восковий наліт і за рахунок цього дуже важко з нею боротися. Є невеликі ділянки лободи, але вона ніяк не впливає на загальну картину та врожайність. Вплив її вимірюється у мізерних відсотках. Найбільша проблема була із забезпеченням вологи, тому врожайність у нас по цукровому буряку не така, яку планували.

SuperAgronom.com: Як буряк відреагував на хвороби цього року?

Валерій Демидко: Листова поверхня практично не уражена. Зараз тільки почали проявлятись хвороби, внаслідок значних перепадів. З’являється конденсація вологи на листі й бачимо прояви церкоспорозу.

SuperAgronom.com: Шкідників прибирали?

Валерій Демидко: Звичайно. Повноцінну систему захисту було застосовано і від шкідників, і від хвороб. Використовували систему, яку надала компанія «Бізон-Тех». Бетанальна група та проміжні засоби захисту, які використовувались на цьому полі, – це агрономічна аксіома. Це стабільні дії, щоб тримати поле під контролем і не допускати забур’янення. Потрібно чітко дотримуватися певної циклічності внесення засобів захисту, особливо для буряку. Є бур'ян чи немає — кожні 7—10 днів потрібно щось вносити. Прибирати лободу, коли вона вже близько 10 см, сенсу немає, це неможливо. На кожну культуру на початку року складається технологічна карта, завдяки якій можна розрахувати об’єм потрібного препарату. Вони своєчасно поставляються і так само своєчасно вносяться. З осені, наприклад, внесли 300 кг/га комплексних мінеральних добрив під основний обробіток.

SuperAgronom.com: Які, за вашими спостереженнями, головні проблеми вашого регіону? З чим найважче було справлятись цього року?

Валерій Демидко: Кожного року є якісь аномальні погодні умови, які по різному впливають на різні культури. Були роки, коли був недобір по соняшнику (в період запилення соняшника пішли дощі й завадили нормальному запиленню, щонайменше 0,5 т/га ми недоотримали). Були роки, коли цвітіння та запилення кукурудзи не вдавалось. Були нюанси, коли у лютому не було снігу, на голу землю вдарили сильні морози з вітрами і пшениця вимерзла, ми недоотримали 1—2 т/га. Чомусь останні роки всі аномальні, тож завжди є нюанси щодо якоїсь культури.

Цього року наче й дощі йшли, але погодні умови не були адекватними стосовно фізіології розвитку культури. У певні фази розвитку культури повинні бути певні стабільні погодні умови. Цього року постраждала кукурудза. Коли формувався качан, відбувалося запилення, то температура була за +40℃ з вологістю повітря до 10%. Посуха вплинула на запилення, на формування врожайності, тому зараз по кукурудзі недобір дуже суттєвий в нашому регіоні. Зменшилась урожайність від запланованої на 1—4 тонни, це дуже багато. Так само й у зерновій групі, круп’яних культурах. Гречки маємо критично мінімальний врожай, за всі роки ніколи такого не було. Це не тільки в нас, це й зачіпає сусідні райони. Доходить до того, що врожайність гречки 2—5 т/га. Температура сягала за 40℃, 30—40 днів не було дощу — для гречки це дуже суттєвий удар. Від цього страждали і бджолярі, бо бджоли з гречки не могли нормально зібрати пилок.

SuperAgronom.com: Які інновації втілюєте у себе в компанії?

Валерій Демидко: Інновації можуть бути і з технічного боку, і з технологічного. З технічного боку ми цього року придбали 2 нових сівалки точного висіву. Понад 50% соняшнику вже сіяли за допомогою цих сівалок, завдяки яким ми зекономили насіння. Це сівалки Horsch Maestro на 24 ряди, котрі себе прекрасно зарекомендували щодо якості посіву. Була витримана густота посіву, якість та глибина.

SuperAgronom.com: Вони з одночасним внесенням добрив?

Валерій Демидко: Так. Іще придбали розкидачі добрив, завдяки яким ми бачимо, наскільки рівномірно вносяться добрива, їхнє дозування. Закупили нові препарати, завдяки котрим можемо більше контролювати бур’яни. Зараз з’являються нові препарати, більш пролонговані, більше «форс-мажорні». Не надто впливаючи на культуру, ми можемо тримати поріг по бур’янах. Представники компанії «Бізон-Тех» консультують нас щодо цих усіх препаратів, дають технічну підтримку, показують, у кого вони вже використовувались, і ми спілкуємося з цими колегами, бачимо, що жодних проблем немає. Цього року, наприклад, по сої була проблема з внесенням ґрунтових гербіцидів, котрі не подіяли. Тому були запропоновані нові препарати, завдяки яким ми підстрахувались. Ми завжди їздимо на семінари, на виставки, дивимося на новинки, вирішуємо, що нам потрібно і намагаємося йти в ногу з часом.

SuperAgronom.com:  Як у сучасних умовах підтримуєте кваліфікацію?

Валерій Демидко: Зараз це дуже тяжко. За кожен сезон реєструється дуже багато, наприклад, засобів захисту, мікродобрива, техніка, різні препарати, їхнє використання. Їздимо на семінари, запрошуємо спеціалістів з різних фірм, щоб проводили нам майстер-класи, влаштовуємо навчання, особливо в зимовий період, перед початком весняної посівної кампанії. У міру можливостей стараємось вчитися.

SuperAgronom.com: Є культура, з якою ви не працювали, але хотіли б спробувати?

Валерій Демидко: Мабуть, немає таких культур, з якими я ніколи не працював. Зараз є багато тенденцій, особливо щодо бобових. Може ти б і хотів з ними працювати, але регіональне розміщення не дасть змоги. Ми ж повинні правильно оцінювати свої можливості. Якщо ця зона не підходить для вирощування тієї чи іншої культури, то навіщо випробовувати долю? Звичайно, завжди хочеться щось посіяти, побачити, як воно проростає, розвивається, побачити кінцевий результат, та завжди є «але». Радіємо тому, що можемо вирощувати тут, а це багато культур. Маємо багаті чорноземи, які дають прекрасні врожаї.

SuperAgronom.com: Яка у вас улюблена культура? І чому?

Валерій Демидко: Україна завжди пишалась своїми ланами, а лани — це хліб. Хліб — це найсвятіше, що в нас є. Тому для мене це пшениця.

SuperAgronom.com: Пане Валерію, дякуємо за цікаву бесіду!

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com