Поширення
Поширений в Україні повсюдно, але частіше в Поліссі та північному Лісостепу, а також у передгір’ях Криму.
Шкідливість
Жуки пошкоджують недозрілі зерна пшениці, жита, ячменю, могару; личинки — бульби картоплі, корені буряків, зернових злаків.
Зовнішній вигляд
Жук 10,5 – 13 мм завдовжки, чорний із зеленуватим металічним полиском; надкрила бурожовті з чорним малюнком у вигляді хреста, який може повністю редукуватися. Яйця білі, округлі, завдовжки 1,5 – 2 мм. Личинка розміром до 28 мм, жовтуватобіла, дугоподібно вигнута, м’ясиста, з коричневою головою і добре розвиненими ногами.
Розвиток
Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Масовий літ — 5 червня — 19 липня. Цикл життя, тривалість генерації такі самі, як у жукакузьки, але цей вид більш мезофільний.
Заходи захисту
Лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою, міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10 – 12 см (наприкінці травня — на початку червня) для знищення личинок і лялечок. Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3 – 5 жуків на 1 м2. Препарати: Волатон 500, Децис, Ф’юрі, Штефесін.
