Опис: Бор, сірку та кальцій відносять до мезоелементів, оскільки для життєдіяльності рослин їх потрібно значно більше, ніж мікроелементів. Крім того, серед усіх елементів живлення калій, кальцій, натрій і магній не зв'язані з органічними сполуками хімічно, хоча вони містяться у великих кількостях у клітинних і позаклітинних рідинах у вигляді заряджених іонів, яких називають катіонами. Кругообіг катіонів у біогеоценозах слабо пов'язаний із асиміляцією і вивільненням енергії, але відіграє важливу роль у функціонуванні рослин.
Велику участь в харчуванні рослин приймають мезоелементи сірка, кальцій та магній.
Сірка (S) - бере участь в азотному та вуглеводному обміні рослин, в процесі дихання та синтезі жирів. Нестача сірки призводить до слабшого розвитку рослин та, як наслідок, більш низького рівня врожайності. Сірка необхідна для росту і розвитку всіх культур. Це основний елемент для збільшення вмісту білка та жирів в сільськогосподарських культурах.
Сірка підвищує стійкість до:
захворювань;
низьких температур;
посухи.
Найбільш чутливі до сірки овочеві, олійні, зернобобові, зернові, культури, рапс, гірчиця, суріпиця, кукурудза.
Кальцій (Ca) - основний фактор, що регулює ферментну активність в рослинах, забезпечує поглинання інших елементів живлення (особливо азоту).
Кальцій необхідний для:
зростання кореневої системи;
запобігання пошкоджень при збиранні.
Кальцій зазвичай вноситься в процесі вапнування кислих ґрунтів, для зменшення токсичного ефекту іонів алюмінію в грунтовому розчині.
Найбільш позитивно відгукуються на внесення кальцію овочеві, плодові, ягідні культури та соя.
Магній (Mg) - центральний атом молекули хлорофілу. Він відповідає за перетворення вуглекислого газу в органічні сполуки і виділення кисню.
Магній бере участь в:
асиміляції азоту;
накопиченні білка.
Рослини можуть споживати та засвоювати магній з різних видів добрив:
Швидкодіючі: сульфат магнію, калій, магнезія.
Повільнодіючі: гіпс (карбонат магнію).
Чутливі до нестачі магнію картопля, зернові культури, соя.
Згідно поширеній практиці, інструкції по застосуванню тієї чи іншої речовини розробляються відповідно до препаратів, що містять цю речовину.
