Опис: Гумінові речовини – природні сполуки, які утворюються в процесі гуміфікації рослинних решток у вологому середовищі за недостатнього доступу повітря. Виявляють акумулятивні властивості, тому містять багато макро- і мікроелементів. Це високомолекулярні сполуки різного складу. Точних молекулярних формул гумінових речовин не існує. Враховують лише склад сполук і деякі властивості, тоді як розміщення атомів і атомних груп невідомі. Механізм дії гумінових сполук на живі організми вивчено недостатньо. Встановлено вплив гумінових кислот на біоенергетичну систему рослинного організму, а також їх фітогормональний ефект. Підвищення енергетичних запасів організму сприяє активізації синтезу білка, який є основним будівельним матеріалом. Під впливом гумінових препаратів змінюється вміст деяких елементів живлення в клітинах рослин, що може сприяти активізації багатьох ферментативних систем. Ці зміни і створюють умови для підвищення стійкості рослин в екстремальних режимах, їх фотосинтетичної здатності. Застосування гумінових препаратів сприяє: підвищенню врожаю сільськогосподарських культур; збільшенню схожості й енергії проростання насіння; посиленню коренеутворення й обміну речовин у рослинах, поглинанню і засвоєнню елементів мінерального живлення; поліпшенню приживання розсади і рослин при їх пересаджуванні; посиленню активності нітратредуктази і, як наслідок, збільшенню опірності рослин хворобам, приморозкам і посусі.
Застосовують гумати трьох видів: гумат натрію, гумат калію і гумат амонію. Гумати калію і натрію готують насиченням сировини відповідно їдким калі і їдким натром. Гумат амонію отримують у результаті оброблення сировини водним розчином аміаку. Гуміновими препаратами обробляють насіння і садивний матеріал, а також обприскують рослини у період вегетації 2–4 рази. Не рекомендується застосовувати гумати разом із препаратами, що містять мідь, алюміній, кальцій. Наслідком передозування гумітів є призупинення вегетації через блокування обміну речовин на 5–9 діб.
Згідно поширеній практиці, інструкції по застосуванню тієї чи іншої речовини розробляються відповідно до препаратів, що містять цю речовину.
