Звичайна злакова попелиця (Тля обыкновенная злаковая)

Поширення

В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зони, у Степу і Криму, в інших районах у масовій кількості буває рідше. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, сорго, рис, жито, суданську траву, живиться на багатьох дикорослих злаках.

Зовнішній вигляд

Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7-2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Яйце – 0,6 мм, видовжено-овальної форми; свіжовідкладене – зеленувате, з часом темніє і стає чорним.

Розвиток

Життєвий цикл однодомний. Живе великими колоніями на нижній і верхній поверхнях листя злаків. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Засновниці виходять з яєць, що перезимували, на початку – в середині квітня. За теплої сухої погоди попелиця розмножується в масовій кількості, особливо в південних районах, де завдає більше шкоди при відсутності вологи. Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10-12 генераціях. У місцях пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків.

Заходи захисту

Використання ранньостиглих сортів; внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами за наявності 150 екз/м² у осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м² на 1 колос. Препарати: Командор, Нокаут, СуперБізон, Залп, Актеллік 500 ЕС, Актара, Бі-58 новий, Базудин, Бульдок, Волатон 500, Децис, Діазинон, Золон, Карате 050 ЕС, Кінмікс 5КЕ, Круїзер 350, Лебайцид, Політрин 200 ЕС, Рогор-С, Сумі-альфа, Сумітіон, Ф'юрі, Фуфанон, Шерпа 25 КЕ, Штефесін.