Поширений на території України, країн СНД, Європи, Азії, Африки, Південної і Північної Америки.
Тіло, довжиною 990 мкм і шириною 800 мкм, широкоовальне, зеленувате чи червонувато-бурого кольору. Проподосома з боковими виступами. Спинні щетинки шпателеподібні. Ноги І не довші тіла. На лапках ніг ІІІ і ІV тактильні і сенсорні щетинки зближені основами. Раструб перитрем видовженоовальний. Для виду характерна вузьколанцетовидна форма спинних щетинок у личинок. Самці зустрічаються дуже рідко. Яйця й активні стадії зимують під корою і серед лишайників, у нижній частині стовбурів плодових дерев, щілинах заборів і стін поблизу будівель.
Личинки відроджуються ранньою весною за температури повітря 5…80 С, яка тривається на протязі декількох днів. На півдні це відбувається в березні, за місяць до початку відродження бурового плодового кліща. Одначасно, самиці, які перезимували починають відкладати яйця. В пошуку зручних для линьки і відкладання яєць місць, кліщі покидають рослини і мігрують на стовбури дерев, в щілини огорож та інші затишні місця, а також у житлові приміщення. Личинки, що відродилися і перелинялі особини знову повертаються на трав’янисту рослинність для живлення. Оптимальна температура для життя і розвитку кліща 16…18 0С. У літній період самиця живе понад 1 місяць і відкладає до 70 яєць. Розвиток одного покоління триває 30-40 днів. З травня по вересень, з підвищенням температури повітря і погіршенням умов живлення на злаках, самиці починають відкладати діапазуючі яйця. Іх розвиток поновлюється лише в кінці вересня із встановленням більш прохолодної і вологої погоди. Восени кліщі продовжують розмножуватися до заморозків, хоча активність їх помітно зменшується вже за температури 5-6 0С. На протязі сезону кліщ дає 6-7 поколінь.
Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, кормові злаки, люцерну, конюшину, газонні та інші трави. Викликає пожовтіння і в’янення молодих рослин.
