Парламент пропонує змінити процедуру ввезення пестицидів та агрохімікатів для дослідних цілей

AgroPolit.com розпитав у експертів та авторів документу чого чекати Україні від нового порядку ввезення агрохімікатів та пестицидів.

«Цей законопроект практично є копією законопроекту №6606, який ми активно підтримували під час минулого скликання Ради і підтримуємо у цьому скликанні. Всі «екологічні» перестороги не мають під собою жодного підґрунтя, адже цим законопроектом знімаються обмеження на ввезення зразків пестицидів та агрохімікатів для державних випробувань. Це означає, що законом скасовується підтвердження реєстрації в Україні для лімітованих партій зразків, які будуть досліджуватися науково-дослідними інститутами. Препарати не будуть використовуватися у промисловості до моменту отримання державної реєстрації», — вважає керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) Віктор Погорілий.

За його словами, для того щоб отримати дозвіл на ввезення зразку, компанія має укласти договір з акредитованим інститутом, а іноді з декількома, коли цього потребують вимоги до результатів державних випробувань. Науково-дослідний інститут має обґрунтувати кількість необхідного препарату для досліджень (зазвичай від декількох сотих мл до 5 л, якщо говорити про добрива — трохи більше). Далі, компанія отримує дозвіл, завозить зразок, передає його у дослідний інститут. Науково-дослідний заклад його випробовує.

«Результат дослідів опрацьовується, але сам отриманий матеріал знищується (наприклад, якщо йдеться про засоби підвищення чи захисту врожаю, після проведення дослідів врожай спалюється). Тому не зрозуміло про які полігони чи могильники на території України можуть казати екологи. Більше того, цієї норми (про заборону ввезення препаратів, — ред.) не було понад 20 років. Вона з'явилася лише у 2016 році. Тобто з початку 90–х років і до 2016 року цієї норми не було. Очевидно, що ця норма була введена для того, щоб створити торговельні бар'єри для міжнародних виробників», — впевнений керівник агрохімічного напрямку ЕВА.

Позиція представників ЕВА співпадає з намірами аграрного комітету, який лобіює скасування обмежень для ввезення дослідницьких матеріалів.

«Ми виступаємо «за» прийняття законопроекту №2289, як і аграрний комітет, адже він має зняти торговельний бар'єр і приведе українське законодавство у відповідність до норм ВТО та європейських норм законодавства», — заявив Віктор Погорілий.

На думку автора законопроекту 2289, голови підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу аграрного комітету Олега Тарасова, сьогодні існує всього два шляхи потрапляння незареєстрованих препаратів у план державних випробувань пестицидів і агрохімікатів: отримання дозволу Мінекоенерго на імпорт таких зразків препаратів та виробництво таких зразків на території України.

«Тобто ти маєш бути або імпортером, або вітчизняним виробником. Але, очевидно, що хтось отримує значну конкурентну перевагу уже на найпершому етапі подачі документів. Чому? Подивіться, наприклад, на перелік необхідних для подачі документів імпортером та вітчизняним виробником для завезення дослідних зразків. Імпортер має подати: заяву, копії сертифікатів якості та відповідності незареєстрованих  препаратів, листок безпеки незареєстрованого препарату (карту даних небезпечного фактора), лист-клопотання від акредитованого інституту з обґрунтуванням обсягів продукту, копію договору обов'язкового страхування відповідальності, суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, підтвердження реєстрації в країні виробництва. А український виробник тільки технічні умови на виробництво дослідних партій», — каже він.

У низці випадків виконати таку  вимогу на практиці неможливо, розповідає голова робочої групи з доопрацювання законопроекту щодо пестицидів Олег Тарасов.