В Україні пропонують збільшити частку компенсації за посівний матеріал картоплі

Про це інформує прес-служба УАВК.

«За останні 5 років сектор промислового картоплярства України динамічно згортав виробничі площі з огляду на відсутність експорту та невизначеність держав із необхідним для продовольчої безпеки України обсягом виробництва картоплі. Цей продукт є стратегічно важливим для нашої держави, входить до споживчого кошику українців і очолює в ньому рейтинг життєво важливих продуктів», — зазначається у зверненні.

У ході виробничого туру по господарствах, що входять до Асоціації, в серпні-вересні 2019 року УАВК з`ясувала, що негайного вирішення і фінансової держпідтримки потребують такі питання як:

• впровадження меліорації не лише в південних та центральних областях, а й на Житомирщині, Київщині, Чернігівщині, де картоплярство через кількарічну посуху перетворилося на ризикований і неприбутковий бізнес;
• модернізація картоплесховищ. Наразі Україна має лише 350 тис. тонн потужностей зі збереження картоплі. Ще 300 тис. тонн потребують термінової модернізації. При внутрішній потребі в розмірі 6,5 млн т картоплі/рік для забезпечення продовольчої безпеки Україні необхідно побудувати картоплесховищ загальною потужністю 1,5 млн тонн;
• без обладнання для доробки картоплі, тобто сортувальних ліній, що складаються з інспекційного столу, калібровки, вагів і фасовки, сучасне картоплярство неможливе. Кожне господарство повинно бути устатковане подібним обладнанням. крім того, супермаркети все голосніше говорять, що потребують миту картоплю. Таку опцію нині можуть запропонувати лише 3 вітчизняних господарства. Тож програму компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки варто розширити за рахунок обладнання для доробки продукції;
• компенсацію вартості насіння, доля якого в виробництві картоплі сягає 70% всіх витрат, доцільно поширити не стільки на вітчизняне, скільки на мультипліковане в Україні насіння зарубіжної селекції, яке використовується в промисловому виробництві. Поширити цю компенсацію варто винятково на сертифіковане насіння від зареєстрованих насінницьких господарств, щоб мінімізувати пагубну практику використання у виробництві дрібної фракції з товарно-насіннєвих посадок;
• здешевлення кредитів для будівництва переробних підприємств. Два господарства, що мали намір побудувати переробні заводи, упродовж кількох років не змогли отримати банківську позику в розмірі 2-3 млн євро (вартість заводу невеликої потужності, будівництво якого могло б собі дозволити профільне картоплярське господарство. - Ред.) через неадекватний відсоток вітчизняних фінансових установ.

«Щоб Україна не втратила вітчизняне картоплярство, як це сталося в сусідній Молдові, не пускала на металобрухт вже наявні переробні підприємства через відсутність сировинної бази, доцільно розробити 5-річну програму з розвитку вітчизняного картоплярства, на яку передбачити щорічні держвитрати на рівні 900 млн грн», — переконані в УАВК.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook