Херсонські фермери втрачають врожаї через опустелювання

Засновник фермерського господарства «Теллус-Юг» Андрій Щедрінов на власному досвіді відчув наслідки опустелювання, пише golos.com.ua.

«Наприкінці минулої осені висіяв ріпак — і тут на поле шулікою впав суховій. 200 га угідь засипало піском і частина майбутнього врожаю загинула. Навесні 2019 року була та сама історія — пісок «задавив» 77 га насаджень гірчиці. Їх довелося пересівати, але збитки сягнули загалом півмільйона гривень. Якщо суховії повторюватимуться, років за п’ять матиму замість полів піщані бархани», — ділиться фермер.

За його словами, суховії та відсутність полезахисних лісосмуг провокують значні втрати врожаю.

«Цього року соняшник, приміром, дав 0,8 т/га — на третину менше, ніж у господарствах, куди пустеля не дотяглася. І це за використання дорогого насіння продуктивних сортів! Озимі принесли 2 т/га. Це так мало, що витрати на вирощування врожаю не окуповуються: пісок у нас знищує землеробство», — скаржиться фермер.

Опустелювання Херсонщини — не секрет для влади та науковців. Про збільшення кількості суховіїв внаслідок знищення захисних насаджень та глобальної зміни клімату попереджали синоптики, про катастрофічні наслідки пересування пісків з тривогою говорять фахівці з меліорації та агрономи.

Наступ Олешківської пустелі можна й треба зупинити, почавши термінове відновлення лісосмуг, оскільки час на зволікання уже вичерпаний. Півстоліття тому озеленення допомогло — ще й так, що про чорні буревії забули надовго. Тож до випробуваного «рецепту» необхідно повертатися, але для цього не обійтися без державного стимулювання.

«Лісосмуги краю колись перебували у віданні колгоспів і радгоспів. Після їх зникнення вони залишилися ніби нічиї, чим залюбки скористалися дроворуби. Ті захисні насадження, які ще не встигли сплюндрувати, треба терміново передати місцевим громадам під збереження й охорону. Проте цього недостатньо. Конче потрібні нові лісосмуги, фермерів та інших власників землі варто зацікавити в їх створенні. Тут не про загрозу суховіїв треба говорити, а про вигоду. Скажімо, виділив власник ділянку під висаджування дерев, і держава бере земельний податок з цієї території не три відсотки від нормативної грошової оцінки, а вдвічі менше. Чи взагалі за нульовою ставкою», — коментує ситуацію директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства (Харків) Олександр Глод.