Врожайність культур на Херсонщині збільшуватимуть за рахунок лісосмуг

Біля села Великий Клин у Голопристанському районі області вже з’явилися два ряди саджанців дубу звичайного, гледичії та жимолості протяжністю 2,24 км. Землі для цього надав Інститут водних проблем меліорації, саджанці виростили працівники Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства, пише newday.kherson.ua.

«Хижацьке вирубування лісосмуг на Херсонщині уже призвело до втрати більше ніж половини їх площ. Наше завдання — показати, що відновлення захисту полів дасть змогу збільшити їх врожайність на 25-30%. Для цього потрібно визначити, скільки саме рядів насаджень буде в лісосмузі — два, три чи п’ять, які породи дерев та чагарників найкраще виконуватимуть захисну функцію. Із цим допоможе Всесвітня продовольча організація — вона замовила і проект експериментальної лісосмуги, і оплатила вирощування саджанців для неї», — розповідає Олександр Глод, директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства.

Насадження полезахисних лісосмуг — частина проекту інтеграції земельних ресурсів на деградованих ландшафтах українського степу.

«Проект передбачає також тренінги у рамках «Польової школи фермерів», сприяння їм у боротьбі з опустелюванням земель. Проект триватиме до кінця липня наступного року, і надалі можна бути подати заявки на його продовження, — зазначає польовий офіцер FAO Олександр Димов.

Втім, наразі для Херсонщини проблема не тільки в тому, щоб якомога швидше відновити лісосмуги, які обороняють край від браконьєрів.

«Безгоспні» насадження потрібно взяти на баланс місцевим громадам, забезпечивши їх охорону та збереження — в тому числі, й за грантові кошти міжнародних та вітчизняних організацій. А для аграріїв має стати вигідним створення нових лісосмуг», — наголосив Олександр Глод.

Розв'язання питання фахівець вбачає державній підтримці таких проектів.