Аграріям розповіли, як сформувати систему підживлення для озимих культур

За словами спеціалістів «Інституту здоров’я рослин», кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень. Крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям. Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів», — пояснює Ірина Перехрест, керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин».

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів — для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує вона, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації — таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.