Досліджено, як зміни клімату вплинуть на вирощування с/г культур в Україні

Дані прогнозу базувались на спостереженнях за глобальними змінами клімату впродовж останніх 132 років. Про це йдеться в матеріалі на Kurkul.com.

Згідно даних прогнозу фахівців:

• озима пшениця найближчими роками залишатиметься найбільш урожайною — ріст на 20-30%.
• до 2030 року можна очікувати сприятливих кліматичних умов для вирощування ріпаку в більшості областей Полісся, несприятливих — в областях південного Степу;
• до 2030 року можливе підвищення урожайності ярого ячменю в середньому на 15-20%. Однак, у південних та південно-східних областях його урожай може зменшитись на 15-25%;
• максимальний рівень ризику для кукурудзи (недоотриманий урожай може досягати 20-30%) ймовірний в областях південного степу, Харківській, Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях;
• до 2030 року навіть у північному Поліссі зможуть повноцінно визрівати ранньо- та середньостиглі сорти соняшника, можна очікувати високу врожайність. Одночасно можливо стійке зниження врожайності цієї культури в зоні Степу через погіршення зволоження ґрунту (для зменшення втрат у цій зоні доцільно сіяти соняшник під зиму);
• сприятливі умови для вирощування сої збережуться до 2030 року в усіх ґрунтово-кліматичних зонах країни, крім північних і західних районів Полісся. У степу ризик ймовірного недобору урожаю складатиме 20-30%;
• ареал промислового вирощування плодів та ягід поступово поширюється на північ та захід, отримуючи необхідну для визрівання кількість тепла. До 2030 року для підгалузі плодів та ягід існує ризик зменшення урожайності через витрати ресурсів рослин на пристосування до перепадів температури та відновлення після стресу; збільшення частоти пошкодження заморозками, від градів та зливи;
• до 2030 року можна очікувати зміни структури посівних площ овочевих, перехід до пізньостиглих більш урожайних сортів традиційних овочів. Збільшення дефіциту вологи матиме негативний вплив на врожаї картоплі та цукрового буряку, особливо у Степу. Надалі можна очікувати розширення зони, сприятливої для баклажанів, солодкого перцю та томатів;
• поширення ареалу шкідників, збудників хвороб, карантинних об'єктів, збільшення їхньої чисельності та кількості генерацій.