Названо ключові переваги та недоліки вирощування високоприбуткового амаранту

Зміна клімату та посушливі явища спонукають аграріїв вдаватись до вирощування нових більш посухостійких культур. Однією із таких може стати амарант. Про агротехнологічні тонкощі та особливості вирощування культури розповів Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.

За його словами, існує чимало факторів, які можуть переконати сільгоспвиробника вирощувати амарант:

• при ідеальній технології на родючих ґрунтах, а також на зрошенні в південних регіонах можна досягти врожайності 3,0-5.0 т/га;
• вартість посівної одиниці — 300 грн.;
• витрати не перевищують 10 тис. грн/га;
• амарант гідно протистоїть посусі, бо має найменший транспіраційний коефіцієнт серед сільськогосподарських культур, що вирощуються в Україні;
• культура цінується через вміст 15-16% білка у вегетативній масі. У вигляді зеленої маси, гранульованого трав’яного борошна є відмінним кормом для тварин;
• вимогливий до родючості ґрунтів, але не потребує обов’язкового внесення мінеральних добрив, через те, що сам задовольняє своє потреби у азоті та збагачує ним ґрунт;
• за умови дотримання сівозміни мінімально пошкоджується шкідниками;
• стійкий до хвороб;
• не дає падалиці через те, що на відміну від щириці, насіння амаранту дуже тендітне і під час зимівлі у ґрунті переважно втрачає свою схожість.

Разом з цим, аби отримати якісний врожай амаранту виробникові потрібно докласти немало зусиль. Тому при вирощуванні культурі існують і деякі стримуючі фактори:

• багато господарств не мають можливість якісно висіяти амарант — діаметр насінини - 0,8 мм, глибина посіву — 1,5-2 см;
• амарант боїться приморозків, насіння проростає та сходить при температурі ґрунту 12-14 ºС, тому оптимальними строками посіву є травень місяць. До цього часу, особливо в південних регіонах, важко зберегти вологу у верхньому шарі ґрунту, щоб отримати повноцінні  сходи;
• ефективна боротьба з бур’янами можлива при наявності пружинної та ротаційної борін;
• врожай збирається сучасним комбайном (краще із жниваркою, обладнаною ріпаковим столом) при повній стиглості насіння та вологості 12-20%. Стандартна вологість для зберігання — 10%;
• не можна сушити насіння застосовуючи високі температури, оскільки це негативно впливає на якісні показники олії, яка буде з нього вироблятися.

Щодо попередників культури, основна вимога — раннє збирання та відсутність великих пожнивних решток. Найкращими є однорічні трави, зернові та зернобобові культури, картопля.

З сортовим різноманіттям амаранту проблем також немає, попитом серед сільгоспвиробників користуються: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Геліос, Студентський. Вони мають різний вегетаційний період та напрями застосування, тому є можливість підібрати сорт для будь-якого регіону та потреб.

Враховуючи високу рентабельність вирощування  та багато різних напрямів використання продуктів переробки амаранту в фармацевтичній, косметичній, харчовій та хімічній промисловостях, у культури є суттєвий потенціал на вітчизняному та світовому ринку, не дарма Продовольча комісія при ООН визнала амарант культурою 21 століття.