Ранній посів може зашкодити зимуючому гороху: як розрахувати оптимальну фазу входження в зиму

Про це йдеться у матеріалі Зимуючий горох: як зберегти посіви взимку й отримати сильного попередника для пшениці на SuperAgronom.com.

Найвища агрономічна доцільність сівби зимуючого гороху в Україні у Південному Степу: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та південь Дніпропетровщини.

Практичний орієнтир, якого дотримуються багато господарств: рослини мають увійти в зиму компактними, у фазі 4-5 справжніх листків, без витягнутих міжвузлів (орієнтовно до 10 см заввишки), з розвиненою кореневою системою та нижніми вузлами стебла й бруньками відновлення, захищеними шаром ґрунту.

При цьому найвищу зимостійкість рослини мають у фазі 3-4 листків, інші рекомендації орієнтують на 5-6 листків, якщо рослини невисокі. У цьому випадку фаза 4-5 листків — виважений компроміс між цими підходами, зазначає автор.

«Недорозвинені рослини (1-2 листки) мають слабку кореневу систему й не встигають пройти загартування. Перерослі, з витягнутими міжвузлями, гірше загартовуються, а навесні частіше уражуються кореневими гнилями, зокрема фузаріозом. Це засвідчив і сезон 2025/26: там, де горох зійшов рано й через теплий листопад увійшов у зиму, не припинивши росту, втрати були значно більшими, ніж на пізніших посівах, — додає автор.

Потрібно пам'ятати, що на формування 4-5 листків гороху потрібно 25-40 діб осінньої вегетації, але без тривалого теплого періоду після цього. На півдні цей інтервал зазвичай триває від середини жовтня до середини грудня, у центральних областях — від кінця вересня до середини листопада.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com