Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Добрива зі шроту можуть частково замінити мінеральні: скільки поживних елементів містять розповів Віталій Ільченко
Використання макухи чи шроту в якості добрив — не заміна амофосу й не повна система живлення, але гарна можливість поповнити запаси органічного азоту, фосфору, калію, сірки та вуглецю в ґрунтах. Про це розповів Віталій Ільченко, засновник Ukravit на facebook-сторінці компанії.
За його словами, користь використання шроту як добрива підтверджують цифри, для розрахунку яких у компанії взяли за основу товарний шрот із вологістю приблизно 10%.
«Найбагатший на азот — соєвий шрот. Співвідношення C:N у ньому вузьке, тому азот мінералізується доволі швидко», — пояснив Віталій Ільченко.
Соєвий шрот містить:
- сирий протеїн — 44–48%;
- азот — 6,8–7,5%, або 68–75 кг N із тонни;
- фосфор — 0,65–0,75% P, що відповідає 1,5–1,7% P₂O₅, або 15–17 кг із тонни;
- калій — 2,2–2,7% K, або 2,6–3,2% K₂О — приблизно 26–32 кг із тонни;
- кальцій — 0,3–0,4%;
- магній — близько 0,3%;
- сірка — близько 0,4%;
- органічна речовина — 85–90%.
Тоді як ріпаковий шрот має середній вміст азоту, але вирізняється високим вмістом сірки та фосфору, що робить його цікавим для ріпаку, соняшнику та зернових культур. Також містить селен. Крім того:
- сирий протеїн — 34–38%;
- азот — 5,4–6,1%, або 54–61 кг N із тонни;
- фосфор — 1,05–1,15% P, або 2,4–2,6% P₂O₅ — 24–26 кг із тонни;
- калій — 1,2–1,8% K, або 1,4–2,2% K₂O — 14–22 кг із тонни;
- кальцій — 0,7–1,0%;
- магній — 0,5–0,6%;
- сірка — 0,6–0,85%, або 6–8 кг S із тонни.
Соняшниковий шрот в Україні зазвичай роблять із лушпинням, і вміст протеїну в ньому становить 28-36%. Він містить 4,5-5,8% азоту, тобто 45-58 кг N із тонни, у ньому високий вміст фосфору — 0,9-1,15% P або 2,1-2,6% P₂O₅, із тонни — 21-26 кг. Сірки дещо менше, ніж у ріпаковому шроті — приблизно 0,3%. Азот вивільняється повільніше, ніж із соєвого шроту.
У перерахунку на тонну «як добриво» соєвий шрот забезпечує 70-16-28 і 4 кг сірки. Ріпаковий шрот — 55-24-16 і 7 кг сірки. Соняшниковий шрот із лушпинням — 50-22-15 і 3 кг сірки. Для порівняння: тонна аміачної селітри дає 340 кг азоту й нічого більше; тонна амофосу — приблизно 120 кг азоту й 520 кг P₂O₅.
Крім того, азот у шроті майже весь органічний. За умови вузького співвідношення C:N, як у сої та ріпаку, за перші 8-12 тижнів у ґрунт зазвичай надходить половина — дві третини азоту, решта — наступного року.
Як застосовувати шроти в полі?
«Перше й найголовніше — не в рядок із насінням: свіжий шрот біля зернівки може підпалити проросток азотом і залишками олії. Як основне удобрення його краще внести під дискування чи оранку за 2-4 тижні до сівби або з осені під ярі. Норми, з яких є сенс починати: 0,8-1,5 т/га соєвого чи ріпакового шроту, 1-2 т/га — соняшникового з лушпинням. Тонна соєвого шроту закриває приблизно стартову підживлювальну дозу азоту на зернові. Ріпаковий шрот логічніше застосовувати під культури, яким потрібна сірка. Обмеження тут такі ж, як і під час використання органіки», — каже він.
Як зазначив Віталій Ільченко, економіка проста. Якщо тонна шроту на експорті «нульова» або мінусова, її цінність у полі — десятки кілограмів азоту й фосфору плюс вуглець у ґрунт. Це не бізнес-модель — це спосіб не списати продукт і трохи зменшити рахунок за селітру в сезон.
Яна Красновська, SuperAgronom.com
