Посухи змінюють сівозміну: чому аграрії Одещини звертають увагу на сорго

Як зазначається на сторінці Інституту зернових культур НААН в мережі Facebook, сорго варто розглядати не як заміну кукурудзі чи соняшнику, а як третю стратегічну культуру.

«Там, де головним обмеженням стає вода, його перевага полягає у здатності стабільніше формувати врожай за дефіциту вологи», — наголошує експерт.

За його словами, показники 2025 року продемонстрували актуальність такого підходу. Посівні площі кукурудзи на Одещині скоротилися до 110,7 тис. га, або на 29,8%, соняшнику — до 348,4 тис. га (-18,7%). Водночас область залишається одним із лідерів із вирощування сорго: у 2024 році на Одещину припадало 27,4% загальноукраїнського виробництва цієї культури.

Читати також: Сорго — альтернатива кукурудзі в умовах степу

Сорго потребує близько 300 кг води для формування 1 кг сухої речовини — проти 388 кг у кукурудзи та 895 кг у соняшнику.

«У південній Одещині питання часто стоїть не в тому, яка культура має максимальний потенціал, а в тому, яка культура дасть урожай за критичного дефіциту води. Тут сорго має дуже сильну позицію», — пояснює Ігор Бойко.

Водночас повністю витіснити соняшник сорго навряд чи зможе. Соняшник має значно розвиненіший ринок переробки та експорту, тоді як сорго переважно орієнтоване на зерновий і кормовий сегменти.

На півночі області ситуація інша: за достатнього зволоження кукурудза має вищий урожайний потенціал, тому сорго радше доповнюватиме її, ніж замінюватиме.

Читати також: Посуха: як від неї захищаються рослини та чим може допомогти агроном

«Оптимальна модель для Одещини — не «кукурудза чи сорго», а «кукурудза + сорго + соняшник». Частка кожної культури має визначатися запасами продуктивної вологи, можливістю зрошення та ризиком посухи», — наголошує експерт.

Таким чином, підкреслює він, у найближчі роки сорго найімовірніше розширюватиме присутність насамперед у найбільш посушливих районах області. Його головна роль — не замінити традиційні культури, а страхувати господарства від кліматичних ризиків.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com