В українському агросекторі посилилася регіональна спеціалізація, викликана зокрема змінами клімату

Про це детально в матеріалі «Посівна-2026: як змінилася структура українських полів та що це означає для агросектору» на  SuperAgronom.com.

• Західна, Центральна та Північна Україна  (Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Волинська, Чернігівська та Київська): Перетворилася на головний оазис для вологолюбних та високомаржинальних культур. Тут концентруються найбільші площі сої, кукурудзи та ярої пшениці. Вологий клімат мінімізує ризики літніх посух. Київщина є одним із абсолютних лідерів в Україні за валовим збором картоплі (понад 70 тис. га в усіх категоріях господарств) та овочів борщового набору (капуста, морква, буряк, цибуля).
• Центральна та Північна Україна (Полтавська, Черкаська, Житомирська, Вінницька обл.): Залишаються потужним «цукровим та соняшниковим поясом». Яскравий приклад — Вінницька область, яка у 2026 р. знову стала абсолютним лідером із посіву цукрового буряку, виділивши під нього 35 тис. га (майже п'ята частина всієї площі країни). Також тут стабільно високі площі під соняшником та озимою пшеницею.
• Південна та Східна Україна: Через безпекові ризики, проблеми зі зрошенням (наслідки руйнування Каховської ГЕС) та регулярні посухи, регіон змушений фокусуватися на ультраранніх та посухостійких гібридах соняшнику та озимого ячменю.

«Підсумки посівної кампанії 2026 року демонструють кілька фундаментальних зрушень в українському сільському господарстві. Зокрема, український аграрій продемонстрував зразкову швидкість реакції. Коли цукрові буряки постраждали від пилової бурі, а соняшник та кукурудза у полях вимагали миттєвих рішень через холодний старт весни — логістика та техніка спрацювали без вимушених зупинок», — йдеться в матеріалі.

Олена Басанець, SuperAgronom.com