Фермерка з Житомирщини 8 років вирощує спаржу: які сорти обрала та як отримує 0,5 кг з куща
Олена Панчук каже, що вирощувати спаржу можна на різних ґрунтах, але найкраще овоч росте на піщаному ґрунті та сонячних ділянках.
«Спаржа любить сонце — їй потрібна максимально сонячна ділянка. Полив бажаний, хоча й не обов'язковий, але він істотно впливає на врожайність. Це витривала й невибаглива культура. Головне, щоб ґрунт не був глинистим і не було високого рівня залягання ґрунтових вод, аби не вимокало коріння. Найкраще спаржа росте на піщаних ґрунтах, але її вирощують і на чорноземах. Мої саджанці ростуть по всій Україні, і я вже знаю, що їй скрізь добре», — пояснила фермерка.
Розповіла, що існують різні способи вирощування спаржі — із насіння або саджанцями. Насіння — найдешевший варіант, однак чекати на перший урожай доведеться близько чотирьох років.
«Я висаджувала вже дорослі саджанці класу А, які дають урожай наступного року. Він мінімальний, але вже є. Тобто в рік посадки я просто висадила саджанці й не чіпала їх — вони пішли в ріст, а наступного року вже збирала перший невеликий урожай», — зауважила Олена.
За її словами, висівати насіння спаржі на розсаду потрібно у середині квітня, коли ґрунт достатньо прогрітий. Зазвичай це період із середини квітня до початку травня.
«Збирання врожаю триває близько 50 днів від старту сезону, тобто завершується орієнтовно в середині червня. Звісно, усе залежить від температури та погодних умов. Цього року через заморозки й низькі температури початок сезону дещо посунувся, тому ми орієнтуємося на старт збору від 5 травня. За сезон, за ці 50 днів збору, навіть за мінімальними підрахунками, отримуємо близько 300 грамів із куща, а інколи й до пів кілограма з одного саджанця. Після зрізу виростають нові пагони — саме зріз стимулює подальший ріст спаржі», — розповіла фермерка.
За її словами, селекціонери вивели саме чоловічі гібриди, які цінуються у вирощуванні спаржі, адже жіночі продукують насіння, а чоловічі працюють на пагін — тобто на його якість, смак і розвиток.
«Ми вже успішно використовуємо такі гібриди: висаджуємо та розмножуємо їх. Саме на цій ділянці у мене: Гійнлім — ранній сорт, Гролім середньостиглий та Баклім — пізній. Я підібрала їх за термінами дозрівання, щоб вони сходили хвилями. Хоча це не дуже помітно у спаржі — різниця становить приблизно тиждень-два. Але коли настає спека від 25 градусів, спаржа "вистрілює" практично одночасно. Попри це, я все одно підбирала ранній, середній та пізній гібриди", — розповіла Олена.
Читати також: Павло Булгаков про секрети вирощування спаржі, скільки коштує зайти в бізнес та вигідність справи
Спаржевий жук — найнебезпечніший шкідник для овоча. Він об'їдає молоді пагони, гілочки. За словами Олени Панчук, жуки та їхні личинки можуть завдати серйозної шкоди врожаю та погіршити товарний вигляд рослини.
«Він дуже любить їсти спаржеву голівку, і тоді вона стає непридатною. Хоча її можна вживати в їжу, але вона вже має нееталонний вигляд. Ми не можемо її просто обробити, як, наприклад, картоплю від колорадського жука, бо це їстівний пагін. Тому ми користуємося лайфхаками: на ділянці подекуди залишаємо «холодок», який іде в ріст, і шкідники концентруються там, а не пошкоджують верхівки. Але все одно частина врожаю страждає від цього спаржевого жука», — пояснила Олена.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com