Як на розвиток шкідників і хвороб соняшника впливає зміна клімату — пояснив фахівець
Про це у матеріалі «Захист соняшника в умовах трьох змінних: клімат, резистентність шкідливих організмів, євроінтеграція» на SuperAgronom.com розповів Олександр Мигловець, керівник департаменту агротехнологій Ukravit.
«Останніми роками ми спостерігаємо збільшення кількості лускокрилих шкідників. Наприклад, бавовникова совка для західних областей України — це вже норма. Якщо ж брати ріпаки, то два роки тому тамтешні аграрії вперше відчули, що таке капустяна міль. Збільшується чисельність попелиць», — зазначив фахівець.
Крім того, підвищення температурного режиму зі швидким наростанням суми ефективних температур навесні призводить до більш ранньої активізації шкідників і хвороб у посівах. До прикладу, два роки поспіль у посівах соняшника на ранніх фазах розвитку рослини мали проблему із розповсюдженням кліщів.
У такому випадку для захисту посівів Олександр радить орієнтуватися не на економічний поріг шкодочинності (ЕПШ), а на суму ефективних температур. Сукупно зі знанням видового складу шкідників поля це дозволить передбачити появу того чи іншого виду в посівах та запобігти його масовому поширенню.
Читати також: Захист та вирощування соняшника в нових умовах: погода та економіка диктують правила
Щодо хвороб, то для розвитку кожної з них потрібні оптимальні гідротермічні умови (зволоження, температура). А також наявність збудника в ґрунті чи на рослинних рештках. До прикладу, у східних та південних областях на соняшнику частіше розвивається вугільна гниль та іржа, коли у середині цвітіння для цього складаються сприятливі умови, тоді як у західних — домінує біла гниль (склеротиніоз). А кошикова форма склеротиніозу — не типова для півдня і сходу України, де не вистачає вологи.
«У південних та східних областях на соняшнику цілком можна обійтися однією обробкою, адже відсутність опадів не створює оптимальних умов для розвитку збудників хвороб», — пояснив Олександр Мигловець.
Він зауважив, що традиційно соняшник варто обприскувати проти хвороб двічі у критичні фази росту і розвитку: 4-5 пар справжніх листків та у фазі «зірочки». За сприятливих для розвитку сірої та білої гнилей умов проводять ще й третє обприскування — від початку до середини цвітіння культури.
Несправжні гриби, такі як пероноспороз, біла іржа, традиційно контролюються спеціалізованими діючими речовинами, до прикладу — цимоксаніл, металаксил, диметоморф. Триазоли, стробілурини і SDHI — оптимальні для контролю широкого спектра справжніх грибів. Проти склеротиніозу застосовують SDHI (флуопірам, боскалід), проти іржі — триазоли, додав фахівець.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com