4 жовтня 2017, 17:15, Урожай

Технологія no-till допомагає Сумським аграріям рятувати врожаї від посухи

На 3,5 тис. га у господарстві вирощують озимий ріпак, пшеницю, кукурудзу, соняшник та сою. Тут чітко дотримуються власної системи сівозміни, тож під кожну з культур щороку відводять приблизно однакові площі — по 500-600 га.

Владислав Кривченко: no-till — це економія коштів і збереження вологи
Читати по темі

Головний агроном розповів нам, як господарство бориться з посухою за допомогою системи обробітку ґрунту no-till. У «Світанку» вже давно перейшли на no-till. Останній раз по полях господарства плуг пройшовся років 10 тому. Останніми роками Сумщині, як і багатьом іншим регіонам України, час від часу доводиться відчувати «спрагу». На тлі нестачі опадів аграрії, хто як може, намагаються затримати у ґрунті вологу.

Наприклад, цього року на територію господарства за період вегетації випало лише 86 мм опадів. Тоді як буквально за 20 км від неї, в сусідньому господарстві, було 120 мм. У ФГ «Світанок» вважають, що no-till — якраз один зі способів боротьби з посушливими умовами.

На полях просто залишають залишки попередника, у яких зберігається волога. Під час збирання врожаю комбайни розкидають стерню на ширину жатки. Таким чином розподіл залишків відбувається рівномірно. За словами Владислава Кривченка, така технологія дає змогу пізніше розпочинати сівбу і пізніше збирати врожай, а це, на його думку, також краще для збереження вологи.

«Я вважаю, що лише з no-till можна справитися з цією проблемою.  Не ворушити землю. Щоб вона була завжди під рештками, накрита. Тільки так можна зберегти вологу», — запевняє головний агроном.

Разом з тим, у господарстві впроваджують системи точного землеробства. Зокрема — застосовують диференційоване внесення добрив, що дозволяє економити значну кількість ресурсів.

«Ми вже тривалий час співпрацюємо з компанією, яка розробляє нам картограми. Раз на три роки вони відбирають зразки ґрунту і надають рекомендації  під наступну культуру на конкретному полі — які дози добрив треба вносити. Як додаткове підживлення чи як основне. На яких ділянка чого не вистачає. Таким чином ми можемо здійснювати диференційне внесення добрив», — розповідає Владислав Кривченко.

За його словами, на підприємстві вже розроблено програми і щодо диференційованого обприскування посівів. І їх впровадження — в недалекому майбутньому.