Владислав Кривченко: no-till — це економія коштів і збереження вологи

Нам цікаво спілкуватись з усіма. Але коли зустрічаєш молодого головного агронома, який на одному з найстаріших в області господарств з успіхом використовує сучасні технології, — це завжди дає надію і впевненість у майбутньому вітчизняної аграрної галузі.

Знайомтесь і ви — Владислав Кривченко, головний агроном ФГ «Світанок» (Сумська обл.). У випадку Владислава — це та сама ситуація, коли спочатку просто пощастило, а потім завдяки наполегливості і працелюбності свою удачу реалізував в успішну роботу.

5 років тому, по закінченні Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, новоспечений фахівець у сільському господарстві Владислав Кривченко шукав роботу «за спеціальністю». Але, як це буває в більшості випадків, усюди вимагали наявність досвіду. Аж тут з’ясувалося, що потрібен агроном — де б ви думали? На малій «батьківщині» Владислава — у Великій Писарівці, що на Сумщині. Начебто й добре — «рідні стіни» завжди допомагають. Але ж і відповідальність велика — не хотілося б «своїх» підвести.

Допомогло те, що отримав невеличку «фору» — до роботи став під зиму, тож до початку активних сільгоспробіт можна було дещо підучитися, увійти в курс справи. Тим більше, що на підприємстві молодому фахівцю дали старшого наставника, тож на весну вже мали повноцінного головного агронома.

З того часу Владислав Олександрович Кривченко, головний агроном фермерського господарства «Світанок», завідує 3,5 тис. га оброблюваної землі. На якій вирощуються озимі ріпак і пшениця, кукурудза, соняшник і соя. Тут чітко дотримуються власної системи сівозміни, тож під кожну з культур щороку відводять приблизно однакові площі — по 500-600 га. Свого часу, окрім зазначених культур, підприємство займалося вирощуванням пивоварного ячменю. І навіть непогано виходило — збирали по 8-9 т/га. Однак, через зниження цін на ринку, поки що відмовилися від цієї культури.

Владислав розповів нам чимало про застосовувані на підприємстві технології. Але хотілось би зупинитися на двох. Цікавий досвід — завжди стане комусь у пригоді.

Жодного обробітку ґрунту

У «Світанку» вже давно перейшли на no-till. Останній раз по полях господарства плуг пройшовся років 10 тому. Таке рішення прийняли з багатьох причин. Насамперед, для економії ресурсів.

«Якби ми зараз орали, то у нас би цілий бензовоз на краю поля стояв. Бо така технологія «спалює» багато пального, відповідно, — і коштів.  А поряд з бензовозом чергували би сервісники, що обслуговують машини й техніку. При no-till нічого цього не потрібно, а отже, і немає відповідних затрат», — пояснює позицію головний агроном.

Але просто відмовитись від ґрунтообробних робіт — для успіху цього замало. Тому на підприємстві впроваджують системи точного землеробства. Зокрема — застосовують диференційоване внесення добрив. А це, між іншим, також чимала економія на добривах. Навіть якщо при цьому додатково витрачати кошти на аналіз ґрунтів.

«Ми вже тривалий час співпрацюємо з компанією, яка розробляє нам картограми. Раз на три роки вони відбирають зразки ґрунту і надають рекомендації  під наступну культуру на конкретному полі — які дози добрив треба вносити. Як додаткове підживлення чи як основне. На яких ділянка чого не вистачає. Таким чином ми можемо здійснювати диференційне внесення добрив», — розповідає Владислав Кривченко.

За його словами, на підприємстві вже розроблено програми і щодо диференційованого обприскування посівів. І їх впровадження —  в недалекому майбутньому. Два обприскувачі John Deere 4730 з 30-метровим розмахом «крил» уже зачекалися. Крім того, цьогоріч почали використовувати безпілотники. Передусім — для спостереження. Щоб можна було аналізувати свої помилки.

«Усе ж поле в 130 га не обійдеш. А так раз дрон пролетів — і бачиш усі його проблемні зони», — додає Владислав.

Зберегти вологу

Останніми роками Сумщині, як і багатьом іншим регіонам України, час від часу доводиться відчувати «спрагу». На тлі нестачі опадів аграрії, хто як може, намагаються затримати у ґрунті вологу.

Наприклад, цього року на територію Великої Писарівки за період вегетації випало лише 86 мм опадів. Тоді як буквально за 20 км від неї, в сусідньому господарстві, було 120 мм. У ФГ «Світанок» вважають, що no-till — якраз один зі способів боротьби з посушливими умовами.

На полях просто залишають залишки попередника, у яких зберігається волога. Під час збирання врожаю комбайни розкидають стерню на ширину жатки. Таким чином розподіл залишків відбувається рівномірно. За словами Владислава Кривченка, така технологія дає змогу пізніше розпочинати сівбу і пізніше збирати врожай, а це, на його думку, також краще для збереження вологи.

«Я вважаю, що лише з no-till можна справитися з цією проблемою.  Не ворушити землю. Щоб вона була завжди під рештками, накрита. Тільки так можна зберегти вологу», — запевняє головний агроном.

Своя технологія для кукурудзи

У «Світанку» за роки роботи вже відпрацювали технології вирощування, які найбільше підходять саме для них. Оскільки ми приїжджали на підприємство в рамках АгроЕкспедиції Кукурудза 2017, то і цікавилися переважно цією культурою.

Зазвичай кукурудзу тут сіють по пшениці або по сої. Але, як виявилося, найчастіше — все-таки по бобовій.

«У нас є такі поля, на яких вже понад 10 років тільки так і сіється: соя-кукурудза-соя-кукрудза. По суті, двопільна система. І ні по сої, ні по кукурудзі, врожай не падає. Причому ці поля вважаються у нас одними з кращих — більш стабільними і вирівняними», — розповідає Владислав Кривченко.

Загалом же в господарстві щорічно сіють по 500-600 га кукурудзи. Середня норма висіву 75-76 тис./га.  На сьогодні більшість гібридів мають ФАО від  330 до 390. Хоча раніше зазвичай сіяли кукурудзу з нижчим ФАО. А коли збудували свою сушилку, почали піднімати. Адже у таких гібридів вища врожайність.

На кукурудзі також застосовують методи точного землеробства.

«У нас є спеціальна сівалка Horsh АТD 11.35. Її переобладнали, зробивши на 70 см міжряддя, і нею восени вносимо диференційно добриво під кукурудзу (і під соняшник також). Калій хлористий, фосфор у вигляді амофосу, сірку гранульовану  і сульфат цинку — 4 компоненти за один прохід.  А з весни заїжджаємо на це поле, на ці рядки по навігації  і висіваємо кукурудзу разом із азотом і селітрою», — ділиться деталями технології головний агроном.

Із засобів захисту для кукурудзи тут використовують передусім гербіциди. Перед посівом Раундап Макс. Адже, оскільки оранку не застосовують, то без такої обробки до квітня вже всі поля стояли б усі зелені — в буря’нах. А потім вже по сходах кукурудзи по 5-6-му листках обробляють гербіцидом МайсТер.

В фунгіцидах тут потреби немає, а от інсектицидами доводиться по кілька разів обробляти.

«Популяція стеблового метелика з кожним роком зростає. Тому й обробок інсектицидних доводиться іноді робити і 2, і 3, а іноді — й більше», — зазначає Владислав Кривченко.

Тим не менше, для нього кукурудза — найбільш улюблена культура. Адже завдає агрономові найменше клопоту. І найчастіше виправдовує вкладені зусилля.

Зараз робочий день молодого агронома в гарячу пору може тривати по декілька безсонних діб, але він готовий до такої «романтики». Втім,  професійний шлях Владислава Кривченка — лише на початковому етапі. З упровадженням нових сучасних технологій його професія набуде нової якості. А сьогодні молоде покоління вітчизняних агрономів закладає міцні підвалини майбутнього високотехнологічного сільського господарства України.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com