Дефіцит азоту, фосфору та калію в ґрунті зафіксовано у більшості областей України

За даними Ukravit Institute, сьогодні ґрунти України характеризуються численними дефіцитами елементів живлення. Із проаналізованих за 2025 рік понад 10 тис. зразків ґрунту у 70% був дуже низький вміст мінерального азоту, у 45% – дуже низький вміст рухомого фосфору, у 28% – низький вміст обмінного калію. Дуже низькою була забезпеченість рухомою сіркою – її нестачу виявили у 62% зразків, низькою та дуже низькою – кальцієм і магнієм, 19% та 15% відповідно. Щодо вмісту гумусу, то його рівень був низьким у 17% досліджених зразків, дуже низьким – у 28%.

Читати по темі: 

• Коли застосовувати сульфат магнію? 9 безперечних переваг добрива
• Бор, цинк та залізо у процесах життєдіяльності рослин. Дефіцит та способи усунення

Критичною була ситуація й щодо окремих мікроелементів. За отриманими результатами найбільш дефіцитним мікроелементом є молібден – його нестачу було виявлено у 98% зразків. На другому і третьому місцях виявилися мідь і цинк – їх не вистачало у 96% і 92%  зразків відповідно. Марганець був дефіцитним у 72% зразків, бор – у 35% зразків, залізо – у 18% зразків.

«На дефіцити ґрунтів потрібно дивитися не лише з точки зору кількості того чи іншого елемента – потрібно розуміти їхню доступність,  А вона залежить від показника рН ґрунту. Майже 62% ґрунтів України є кислими, а тому більшість поживних елементів в них блокуються. Це особливо актуально для Півночі та Заходу (Чернігівська, Сумська, Львівська, Волинська області). Проблема надмірної лужності (>8.1) є менш масовою (загалом 2.2%), проте гостро стоїть у Дніпропетровській та Миколаївській областях, що часто призводить до дефіциту заліза та марганцю. А деякі регіони, як-от Волинська область, мають надзвичайно широкий діапазон значень рН – від дуже сильнокислих (<4.1) до середньолужних (до 8.0), що ускладнює уніфікацію агротехнічних заходів та потребує індивідуального підходу до кожного окремого поля»,  – каже Сергій Сальніков.