На Черкащині фермери не можуть розпочати підживлення озимих через стан полів

Головний агроном одного із підприємств області Максим Нечипоренко каже, що зайти в поле трактори не можуть через сніг, який ще місцями лежить на ґрунті:

«Фактично поле вже відкрите, але є долини, де стоїть вода, і коли ми почнемо вносити мінеральні добрива — сніг буде танути, і це добриво стікатиме в балки. Ми ще жодного гектара не підживили. Торік у цей час вся площа була підживлена».

Читати по темі: Вносити добрива варто по відталому, а не мерзлому ґрунту — у ЄС підживлення по мерзлоталому заборонене — науковець

Озима пшениця «перезимувала» добре. Вплинути на врожай можуть підтоплення, які вже протягом останніх років спостерігаються на лівобережній Черкащині. Цей рік був сніжним, говорить агроном: на полях фіксували подекуди 20–25 см снігового покриву. Запасів вологи достатньо.

У 2025 році це поле пошкодив град, тому врожай пшениці тут був удвічі меншим. Цього року на цій площі посіяли ріпак.

«Серединка жива, точка росту жива. Вже є де-не-де листочки, які починають відростати. Це означає те, що наш ріпак перезимував і дасть врожай», — розповів агроном.

Як розповів науковець Олександр Демиденко, на виробничо-дослідному полі у Смілі озиму теж ще не підживлювали. Стан озимої пшениці він оцінює як добрий:

«Коефіцієнт кущення — два з половиною–три. Вторинна коренева система розвинена. Надземна частина листя у доброму живому стані», —  каже він. 

Хороша «перезимівля» озимини, з його слів, залежить від того, яка культура росла перед цим. Торік тут ріс горох.

«Чим кращий в неї стан, тим більше накопичено цукрів, більше розвинена коренева маса. І коли пшениця потрапляє у складні погодні умови весною — збільшення температури в другій декаді березня до 17–20 градусів, — то цій пшениці в такому стані не страшно».

Меланія Несмачна, superAgronom.com