Гармонізація українського законодавства з нормами ЄС у сфері захисту рослин вдарить по виробництву ріпаку

Сьогодні, 13:27

Фото: SuperAgronom.com

Озимий ріпак

Якщо до початку 2028 року відбудеться гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС, це суттєво вдарить по виробництву ріпаку, оскільки дозволених діючих речовин для контролю шкідників залишиться дуже мало.

Про це SuperAgronom.com розповів Олександа Мигловець, директор департаменту агротехнологій компанії Ukravit, у матеріалі: Борошниста роса розширює географію. Які ще фітосанітарні загрози для ріпака озимого в сезоні-2026?

«Залишиться три-чотири піретроїди контактної дії, які мають короткий період захисної дії. Із неонікотиноїдів, що використовуються зараз, залишиться тільки ацетаміприд. Для контролю лускокрилих шкідників, наприклад капустяної молі, яка чи не найбільше шкодить ріпаку, залишиться емамектин бензоат і діаміди, — каже Олександр Мигловець.

Через відсутність продуктів для захисту з’являється загроза зменшення посівних площ культури в Україні. І тут є два сценарії розвитку подій:

середня врожайність зменшиться через несвоєчасний контроль шкідників: якщо застосовувати тільки піретроїди з короткою захисною дією, обприскувати треба буде кожні 4-5 діб, а це — велике навантаження на техніку і збільшення собівартості вирощування продукції;
скорочення посівів під ріпаком задля запобігання несвоєчасному контролю шкідників і збереження урожайності.

По фунгіцидах і гербіцидах подібних проблем не буде, додає фахівець.

Він зазначив, що з 245 діючих речовин пестицидів і регуляторів росту, дозволених в Україні, під загрозою заборони знаходяться 89. При цьому зникнення багатьох з цих продуктів аграрії можуть і не відчути, крім того, що збільшиться гектарна вартість вирощування культур.

«Якщо взяти, до прикладу, кукурудзу, для ґрунтового гербіцидного захисту використовується ацетохлор чи пропізохлор, які є у кожної компанії за доволі доступними цінами. Замінити їх, а також метолахлор, s-метолахлор можна лише двома діючими речовинами з класу а-хлорацетамідів, які є досить дороговартісними. Тобто альтернативи є, нічого критичного не буде, але гектарна вартість буде збільшуватись у межах 10-25%. Але це не будуть високі відсотки, як 50-70%. Плюс, варто враховувати досвід європейських колег, які вже через це пройшли, — підсумував пан Олександр.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com