Втрати озимих на Кіровоградщині можуть сягати від 10% до 40%

За даними керівниці департаменту агропромислового розвитку Валерії Фурманової, загалом у регіоні під урожай-2026 посіяли озимину на площі 550 тис. га.

З них:

• озимої пшениці — 425 тис. га,
• озимого ріпаку — 70 тис. га,
• озимого ячменю — 54 тис. га.

«Нині на 70% площ регіону озимі в доброму та задовільному стані. Але на 30% виникають питання, тому що зима і погода вплинула на теперішній стан озимих культур. Треба внести підживлення і частину площ вдасться врятувати й отримати з неї гарний врожай», — зазначила Валерія Фурманова.

На науково-інноваційному полігоні Інституту сільського господарства Степу НААН у Кропивницькому районі вирощують 135 сортів озимої пшениці й 14 сортів ячменю українських та закордонних селекційних центрів. Посіви озимих нині частково вкриті льодовою кіркою.

«Якщо візуально подивитися на стан рослин пшениці озимої, то ми бачимо, що пошкоджена листова пластинка рослин, але вузол кущення і точка росту у рослин живі. Це свідчить, що і відбори монолітів, і водне відрощування показали, що рослини пшениці озимої живі на 90-95%. Дещо гірша ситуація з рослинами ячменю озимого. Тут спостерігається загибель 35-40%рослин», — розповів завідувач відділу рослинництва Назар Умрихін.

Він прогнозує відновлення вегетації озимих після 10 березня. Нині, сказав, земля промерзла від 25 до 40 сантиметрів.

«Поки що, на жаль, навіть коли температура підіймається до 5-8 градусів тепла, а іноді й до 10 градусів тепла, то відтавання верхнього шару землі спостерігаємо лише на 2-4 сантиметри. Тому швидко земля не відтане», — пояснив фахівець.

Читати також: Посівам озимого ріпаку у південно-східних областях загрожує хрестоцвітий прихованохоботник — аграрії фіксують вихід жуків із зимівлі

Одне з господарств з міста Долинська Кропивницького району обробляє 1600 га. Агроном Сергій Скорик повідомив, що моніторинг посівів озимої пшениці показав, що українська селекція більш пристосована до морозів.

А озимий ячмінь менш морозостійкий, ніж озима пшениця.

«Він гарно розкущений був з осені. Посів проводили в першій декаді жовтня. Були дощі взимку. Це посприяло тому, що листовий апарат порвало і він відмер. Загалом корінь, вузол кущення живий. Тому будемо підживлювати аміачною селітрою, — пояснив агроном.

Додав, що зараз не варто вносити аміачну селітру, бо вона вся просто стече у долини.

Зі слів агронома, на полях господарства снігу було недостатньо для того, щоб всі рослини пережили зиму. За цей час двічі були дощі й обледеніння. Під час сильних морозів, які доходили до мінус 24-25 °С, снігу на полях не було, щоб захистити посіви.

«До прикладу, пшениці можемо втратити 10%, адже були сильні морози. Якщо горох, то там складніша ситуація. Ми вперше посіяли майже 30 гектарів озимого гороху і бачимо, що він складно себе почуває. Мабуть 30-40% буде втрат. Але ми плануємо з нього посівний матеріал, щоб забезпечити своє господарство на наступні сезони, тому й площа невелика. Це неприємно, але несуттєво», — зауважив керівник господарства Максим Собко.

Щодо стану озимого ріпаку додав, що стане зрозуміло після потепління.

«Візуально ячмінь та ріпак спостерігаємо трішки гірше, ніж пшениця. Ми вже підживили їх, тому сподіваємось, що відновлять вегетацію без великих втрат», — каже аграрій.

Читати також: Чому ярий ячмінь недооцінюють? Як розкрити генетичний потенціал сучасних сортів та особливості вирощування

Агроном господарства з села Федорівка Кропивницького району Віталій Постернак розповів, що після того, як посеред зими була відлига, сніг зійшов у низини, а потім знову вдарив мороз, зрозуміли, що можуть бути втрати ріпаку.

«Нині маємо велику надію на те, що йому не так і погано. Коли восени він набрав листову масу, він себе сам захистив, тобто закрив точку росту. Вона взяла на себе удар приморозків та ожеледі. Загалом нині ми бачимо зелененьку середину. Кінцевий результат — що перезимувало, а що ні, буде зрозумілим після відновлення вегетації», — сказав фахівець.

При цьому додав, що озима пшениця втратила всю вегетативну масу через недостатню вологість.

«Волога, яка випадала у вигляді дощів чи снігу, вона змивалася на край поля, адже земля сильно промерзла. Відповідно, хорошого мало, але ми не втрачаємо надію, адже це природа й вона буде жити», — зауважив Віталій Постернак.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026