Про проблематику нішевих культур на прикладі бавовника, маша, сорго тощо розповів науковець
Науковець зазначив, якщо у 80-х роках, наприклад, соняшник в основному сіяли тільки на півдні України і трохи центральній частині України, то зараз сіють в усіх регіонах.
«І це наша біда, між іншим. Це призводить, зокрема, й до посилення посушливих явищ. Тому що відновлення водного балансу ґрунті відбувається тільки на 4-5-й рік після соняшника. Особливо це важливо для півдня», — зауважив він.
Але констатував — щоб фермер звернув на певну культуру, він має розуміти, куди він продасть урожай. Тому нішеві культури, як правило, вирощуються під замовлення. А ще вважливі такі фактори, як наявність інфраструктури доробки, зручність логістичних шляхів, наявність переробних потужностей в країні, можливе забезпечення додаткової вартості. Зрештою — доступність посівного матеріалу.
Науковець деталізував проблематику по декількох нішевих культурах:
«Є повідомлення, що у нас навіть в Київській області в цьому році висівали маш. Але, по-перше, немає ні одного зареєстрованого в нас сорту. А по-друге, на ринку відсутнє насіння цієї культури. Також є питання щодо доступність засобів захисту та системи живлення, бо все ж кожна культура має свої нюанси», — зауважив експерт.
Щодо бавовнику, то Владислав Черчель згадав, що у 1980-ті роки на півдні в Херсонській області вирощували цю культуру. Навіть певний час залишались вітчизняні сорти, вони ще зберігаються, хоча, можливо, наразі в Реєстрі їх немає. Тобто загалом бавовник в Україні вирощувати можна, але це дуже складна культура, каже науковець. А інфраструктури під неї немає — ні переробних підприємств, ні навіть сільгоспмашин. І сама технологія досить затратна.
Читати також: Сергій Мельник: Клімат і війна в Україні підказали, що необхідно вирощувати бавовник
Щодо сорго ситуація ще складніша, за словами Владислава Черчеля.
«Навіть озвучували думки, що сорго може замінити пшеницю. Але поки що перспектив для цієї культури я не бачу і поширення вона не набуває. Хоч, наприклад, на хвилі ажіотажу було побудовано завод з переробки сорго на 10 тис. тонн щорічно. Але він так і не використовувався. І не думаю, що в Україні можливо буде вирощувати сорго у великих обсягах. Бо це селекційна культура і не пророблена на достатньому рівні», — зазначив науковець.
Але, на його думку, серед нішевих культур є непогані попередники, які треба впроваджувати і розвивати.
«Наприклад, горох і льон олійний. Будь-яка культура після гороху дасть значно кращий прибуток. Зрозуміло, що сам горох не дасть такої віддачі, як інша культура, але поле не пустує. А льон олійний, я вважаю, його треба поширювати і розвивати, це непогана прибуткова культура», — наголосив він.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com