Аграрії Миколаївщини зазнали 8 млн грн збитків через будівництво водогону

Керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова розповіла, що розуміє соціальну важливість будівництва водогону, однак господарство зазнало значних прямих втрат.

«На офіційні листи ми відповіли, що погоджуємося і підпишемо всі документи за умови відшкодування прямих збитків. Непрямі збитки — втрата родючості та інше — це вже окреме питання. А прямі збитки — це те, що недоотримано. За нашими замірами це становило 82 гектари», — зазначила вона.

За власними розрахунками, прямі збитки підприємства сягнули близько 10 млн грн.

«По протяжності воно йде від Капустиного аж до Доброї Надії — Ясної Поляни по наших полях, і це ж не одна ділянка: пошкоджені і лікарські, і розсадники розмноження. Враховуючи те насіння, яких репродукцій було посіяне — це прямі збитки та недоотримане насіння високих репродукцій», — додала вона.

Велике опитування

Анонімне опитування: Врожайність основних культур у сезоні 2025

Агроном господарства Яків Пінчук пояснив, що під час будівельних робіт порушено структуру ґрунту:

«Верхній шар ґрунту був згорнутий на край ями, після чого копалася глина. Коли всі шари закопували, вони змішалися між собою. Глина — ми знаємо, що це добрий луг, тому протягом кількох наступних років будемо отримувати опіки кореневої системи рослин».

Він також додав, що по полях рухалася важка техніка, яка утрамбувала землю, а технічні конструкції водогону «стануть постійними осередками розмноження бур’янів та шкідників».

Керівник агропідприємства Сергій Сухоруков розповів, що будівництво почалося без попередження.

«Наш охоронець зателефонував до офісу й повідомив, що якісь люди ставлять кілочки на наших ділянках і роблять розмітку. Нам ніхто не повідомив про ці процедури. Ми зняли кілочки, а потім нас викликали до сільради на нараду щодо планованого водогону».

За словами його заступника Максима Кармазиновського, підрядники спочатку озвучували площу менше ніж три гектари, однак після уточнень з’ясувалося, що фактично було задіяно 7,7 га.

Будівництво вплинуло і на зрошення:

«Застрахований уже сам врожай — тут був горох і озима тверда пшениця. І цей водогін, який розрізав наші поля, не дав можливості поливати нашій дощувальній машині. Із 110 гектарів зрошуваних земель залишилося 64 гектари, через що ми отримали недобір врожаю. 250 тис. грн. за 7 га — в принципі, більш-менш перекриє наші витрати», — зазначив Сухоруков.

За словами очільника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, загальна сума збитків сільгосппідприємств становить близько 8 млн грн.

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин під час брифінгу пояснив, що проєкт водогону вимагав узгоджень із власниками земель.

«Це сотні земельних ділянок, з власниками яких потрібно було домовитися. На сьогодні є запит від ОВА до Кабінету Міністрів щодо компенсації, бо проєкт не може передбачати такої компенсації», — сказав Сухомлин.

Довідка: Будівництво водогону на території Галицинівської громади проходило через землі двох великих агропідприємств, одноосібників та комунальні ділянки. За інформацією місцевої влади, площа переритих сільськогосподарських угідь становить близько 14 гектарів.