Харківські науковці вперше за 117 років історії Інституту рослинництва сіють озиму пшеницю в грудні

Сьогодні, 09:00

1330

Фото: Скріншот з YouTube

Сівба озимої пшениці в грудні

Науковці Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН заклали експеримент із висіву озимої пшениці в грудні. Сіяли 15 грудня просто у мерзлий ґрунт, тоді як температура повітря була -4°C. Про це розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко.

«Для чого це ми робимо? Для того, щоб довести або спростувати мої ж власні слова, коли я розповідав, що теоретично пшеницю можна сіяти навіть до Нового року, якщо дозволяють погодні умови і стан ґрунту. Тому сьогодні вперше за 117 років історії Інституту рослинництва імені Юр'єва ми закладаємо такий експеримент — зимова сівба озимої пшениці, — каже він.

Дослід планували закласти наприкінці листопада - початку грудня, та через дощі сівалка не могла виконувати ці операції. Наразі останні три доби на території, де знаходиться поле, був мороз. Температура повітря вночі опускалася до -9°C, вдень — -3°C, -5°C. При цьому в дослідженні випробовують дію різних протруйників — однокомпонентних, двокомпонентних, трикомпонентних, інсектицидних, фунгицидних, інсектофунгицидних.

Поряд на інших ділянках, висіяних у кінці жовтня після гороху, пшениця знаходиться в фазі трьох листків.

«Від 5 до 10% висіяного насіння опиняється зверху. Тобто, воно не загортається. А в цілому воно лягає приблизно на глибину десь 3 см. Сівалка йде, продавлює кірку і насіння непогано лягає в рядки. Але те, що воно залишається непригорнутим, це абсолютно не страшно. Адже буде відбуватися відтавання ґрунту, буде вітерець, буде сніг падати. І це насіння всеодно опиниться під покривом невеликого шару ґрунту. За зиму воно дасть сходи. Дехто сумнівається, чи пройде воно яровізацію, чи заколоситься ця пшениця, чи не заколоситься..., — пояснив Сергій Авраменко.

Науковець наголосив, що за такої пізньої сівби слід спіймати момент, коли ґрунт ще не дуже промерз для того, щоб сівалка мала змогу нормально зайти в ґрунт і сошники не залипали. Тому треба чекати, коли верхній шар ґрунту трішки підмерзне.

Іншою важливою умовою є попередник і кількість післяжнивних решток від нього. Чим більше решток, тим гіршою буде якість висіву. Наприклад, в досліді Інституту найгірший результат поки що фіксують після соняшника та сидерального пару, де 10-25% насіння залишилося на поверхні ґрунту і, відповідно, проросте набагато пізніше.

Результатами експерименту науковець пообіцяв ділится. Я думаю, це для багатьох буде цікаво, результати цього експерименту.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com