Правильна сівозміна є найефективнішим способом покращення родючості ґрунту

До регенеративних методів варто віднести оптимальне використання ресурсів, використання органічних добрив (включаючи рослинні залишки), покриття ґрунту живою та мертвою органічною речовиною, розумний обробіток ґрунту та підтримка біорізноманіття на сільськогосподарських полях та навколо них. Про це розповів доктор Єжи Прухніцький, пише Farmer.pl.

Однак, як зазначив доктор Прухніцький, позитивні ефекти регенеративних практик є бажаними, але вони ніколи не були і ніколи не будуть гарантовані. Чому? Це, перш за все, питання відсутності послідовності або несвідомих помилок.

«Те, що хтось не виоре поле один раз або залишає проміжну культуру, не означає, що він регенерував ґрунт. Такі методи використовуються в усьому світі, але вони не зупинили деградацію ґрунту. Це не означає, що ці практики погані, лише те, що вони застосовуються занадто рідко, непослідовно та неналежним чином», — заявив науковець.

Зміна підходу до ґрунту та виробництва може бути складною, оскільки, як зазначив доктор Прухніцький, сільськогосподарська освіта традиційно зосереджувалася на максимізації виробництва, а не на регенерації ґрунту. За словами експерта, сьогодні ми повинні перейти до стратегій оптимізації виробництва, пам’ятаючи, що головним ресурсом фермера є ґрунт, якому «не можна брехати».

«Не варто боятися, що регенеративні методи є дорогими, часто навіть невигідними, і що в ім'я захисту ґрунту доводиться миритися з нижчою врожайністю та гіршими економічними результатами. Навпаки, будь-яка сівозміна може регенерувати ґрунт, якщо вона дотримується фундаментальних принципів біології рослин та ґрунту», — каже він.

Найефективнішим способом регенерації є сівозміна

Правильно спланована сівозміна є найефективнішим з точки зору витрат способом покращення родючості ґрунту та має вирішальний вплив на збільшення кількості та якості продукції сільськогосподарських культур. Оптимальна сівозміна може сприяти значній економії, а підвищуючи родючість ґрунту, призводить до збільшення врожайності, поєднуючи таким чином економічні та екологічні цілі.

Як зазначив доктор Прухніцький, види сівозміни, що сприяють регенерації ґрунту, це ті, що:

• залишають багато органічної речовини в ґрунті,
• покращують структуру ґрунту та його водоутримувальну здатність,
• покращують доступність поживних речовин у ґрунті,
• покращують біорізноманіття.

До цієї групи належать багато культур, що зустрічаються в типових польових сівозмінах, такі як кукурудза на зерно, зернові, ріпак, соняшник, бобові та трави. Сюди також належать види, що використовуються в покривних культурах, такі як бобові, хризантеми, гречка, рамтиль, сорго, овес та фацелія.

Читати по темі: Двопільна сівозміна Нібулон Агро. Ризики високі, але альтернативи наразі немає

Деякі економічно цінні культури можуть сприяти деградації ґрунту. До них належать, серед іншого, картопля, цукровий буряк, коренеплоди, листові та плодові овочі, а також усі польові культури, які не залишають рослинних залишків на полі після збирання врожаю (наприклад, кукурудза на силос).

«Ці види рослин непогані, але їм потрібно знайти відповідне місце в сівозміні, щоб уникнути надмірного пошкодження ґрунту», — наголосив доктор Єжи Прухніцький.

Наприклад, картопля, що вважається «деградатором ґрунту», може успішно вирощуватися з позитивним балансом органічної речовини ґрунту за відповідних сівозмін: картопля-горох-проміжна культура-ярий ячмінь-озимий ріпак-проміжна культура.

Однак достатньо в такій сівозміні перейти з озимого ріпаку на озиму пшеницю, і баланс органічної речовини ґрунту стає негативним. У довгостроковій перспективі така сівозміна призведе до деградації ґрунту.

«Раптом виявляється, що ми «втрачаємо», тому що пшениця залишає мало соломи, має високі вимоги і, отже, має потенціал знищувати органічну речовину», — сказав доктор Прухніцький.

Добре спланована сівозміна, заснована на регенеративних принципах, часто означає вищу врожайність з меншим використанням добрив, менший тиск хвороб та бур'янів, а також більш надійну рентабельність виробництва.

Умови успішної регенерації ґрунту

• Правильний pH ґрунту — всі рослини є найпродуктивнішими та найздоровішими, коли pH ґрунту (у H2O) становить 6,7-6,8
• Тестування ґрунту на регенерацію — оцінка вмісту Ca, Mg, K, Na, P, S та мікроелементів, і на основі цього визначення шляхів відновлення
• Правильний потенціал катіонного обміну (КПК) — прагніть до співвідношення Ca:Mg:K близького до 68:12:3-6. Катіони H повинні становити приблизно 10% КПК
• Збільшення вмісту органічної речовини в ґрунті — це визначає сорбційний буфер та утримання води в ґрунті, а також його структуру
• Усунення ущільнення ґрунту та підґрунтя — відновлення природної вертикальної структури ґрунту замість горизонтальної, спричиненої агрономічними методами
• Гарна доступність макро- та мікроелементів, необхідних для сільськогосподарських культур — не лише азоту, фосфору та калію, але й магнію, марганцю, сірки, цинку та бору
• Адаптований спектр культур, що відповідає ґрунтовим та кліматичним умовам

Олена Басанець, SuperAgronom.com