В Україні активно працюють над селекцією двох сортів бавовнику: Дніпровський 5 та Підозерський 4

На Миколаївщині два підприємства планують засіяти близько 10 га до 2026 року. В Одеській області передбачено 20 га під бавовник, уже працюють два підприємства. Є можливість збільшення площ до 100 га у разі появи переробника, готового прийняти першу промислову партію сировини. На Херсонщині перспективи також є, але запуск процесу поки затримується.

Важливу роль у відродженні бавовництва відіграють науковці. Директор Українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник наголосив, що в Україні розпочинають екологічні випробування, опис морфології та підбір сортів, придатних для клімату півдня, зокрема Бессарабії.

«За розрахунками, цей регіон надзвичайно перспективний: клімат тут дуже підходить для вирощування бавовнику — колись у південній частині Херсонщини та в Криму площі під цією культурою сягали до 300 тис. га. Зараз на Півдні все складніше вирощувати зернові через посуху й температурні перепади. Бавовник — набагато більш толерантний до посухи, особливо після сходів. Ця культура може стати чудовою альтернативою для аграріїв», — зазначив Мельник.

Про практичний досвід вирощування бавовнику розповіла аграрна експертка Алла Стоянова. У фермерському господарстві «Стоянов А.А.» на 22 ділянках протестували 14 сортів бавовнику. Найкраще себе показала болгарська селекція: сорт Філіпополіс на зрошенні дав урожай 3,6 т/га, Олівія без зрошення — 2,3 т/га.

Науковці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, серед яких Віра Боровик, працюють над українськими сортами: Підозерський 4 — для незрошуваних земель, Дніпровський 5 — для зрошення. Стоянова наголосила на необхідності створення власної селекційної лабораторії. Розвиток української селекції — це шлях до генетичної незалежності та зменшення залежності від імпорту.

Наразі в Україні відсутній системний механізм переробки. Вирощений урожай на дослідних полях її господарства зараз використовується як декор для квіткових магазинів Одещини, однак у перспективі має стати промисловою сировиною.