Ризики одномоментної заборони діючих речовин пестицидів суттєво недооцінені — свідчать дані досліджень

Про це виданню Інтерфакс заявив Владислав Седик, експерт глобальних міжнародних проектів FAO, EBRD, IFC, екс-головний фітосанітарний інспектор України.

На його думку, будь-яке регулювання, що впливає на врожайність або собівартість, потребує ретельної, професійної та чесної оцінки ризиків.

У 2025 році три великі дослідження — Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ) — незалежно одне від одного дійшли однакового висновку: ризики одномоментної заборони діючих речовин суттєво недооцінені.

1. Половина виробничих площ під прямою загрозою. В Україні близько 24,5 млн га щорічно зайняті під сільгоспкультури. З них 10 млн га — майже кожен другий гектар — опиняються під загрозою, якщо заборонити діючі речовини, не схвалені в ЄС.

«... у буряку частка ключових засобів захисту рослин сягає 70-80%, у пшениці — 40-50%, у сої та кукурудзі — 30-40%. І їх одномоментна заборона — це вимкнення технології, а не корекція ринку, — навів приклад Владислав Седик.

1. Втрати можуть сягнути $4,3 млрд щороку. Зокрема, за даними НУБіП та HFFA, щорічні втрати врожаю можуть сягнути 14 млн тонн, економічні втрати — $4,3 млрд, падіння валових зборів — на 20%.
2. Експорт просяде на десятки відсотків. Пшениця: –34%, соняшникова олія: –34%, ріпак: –22%. Для України це означає не лише падіння доходів фермерів — це удар по валютних надходженнях і макростабільності.

Моделювання на рівні фермерських господарств (HFFA Research, 2025) показує ще глибшу проблему, адже перехід на дорожчі та менш ефективні альтернативи означатиме: зростання витрат щонайменше на 20%, одночасне падіння врожайності, зниження рентабельності ключових культур. У деяких випадках це буквально означає, що окремі культури стане неможливо вирощувати без катастрофічних втрат.

Читайте також: Заборонені діючі речовини пестицидів в Україні та ЄС

Єдиним реалістичним шляхом є перехідний період до 2035 року, вважає фахівець.

«Показовий приклад — неонікотиноїди. Формально заборонені у 2018 році, вони продовжували застосовуватися щонайменше в десятьох країнах ЄС. І саме в цей момент Україну закликають зробити те, на що не пішла жодна європейська країна: заборонити все одразу — без перехідних інструментів, без часу на адаптацію, без механізмів пом’якшення, якими ЄС користувався понад десятиліття, — обґрунтував фахівець.

Нагадаємо, у червні фермери з усього світу розповіли про труднощі контролю хвороб після заборони манкоцебу на саміті в Британії.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com