Фермерка розповіла про другий рік експерименту з вирощування бавовнику

Про результати вирощування, адаптацію аграріїв до змін клімату та державну підтримку цього напрямку розповіла Суспільному голова депутатської групи «Аграрії Одещини» в Одеській обласній раді, фермерка Алла Стоянова.

Спочатку, за словами Алли Стоянової, перед аграріями та науковцями стояли серйозні виклики через погодні умови.

«Ми розуміли, що нас чекають сильні зливи, тому вирішили зібрати врожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Ми просто не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі дощі», — пояснила фермерка.

Вона зазначила, що на полях залишилося кілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. Однак у планах фермерів — використати технології десикації, щоб прискорити процес дозрівання.

Алла Стоянова також додала, що зібрані партії бавовни вже відправлені до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов, де можна було б перевірити якість волокна.

Читати по темі: Вирощування бавовнику: місце в сівозміні, обробіток ґрунту, сівба та інші ключові моменти технології

Минулого року аграрії на Одещині випробували лише 4 сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до 22. Як зазначила Алла Стоянова, вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року.

«Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. У цьому році ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Вони розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це було вчасне збирання», — розповіла фермерка.

Одним з ключових моментів, на які звернули увагу, став також різний потенціал волокна. За словами Алли Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах була вищою, що сприяло кращому результату.

Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року — це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів більше двох місяців. Однак, як розповіла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення.

«Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до1 т/га, а якість волокна була значно кращою», — зазначила фермерка.

Водночас на зрошуваних ділянках врожайність була вищою: отримали 2,6 т/га.

Алла Стоянова підкреслила, що підтримка держави для розвитку нової аграрної культури є надзвичайно важливою.

«Держава вперше дозволила завезення насіння бавовнику, що було заблоковано до цього часу. Окрім того, прийняті два закони, які дозволяють вирощувати бавовник в Україні та сприяють розвитку селекції», — пояснила вона.

Фермерка зазначила, що Україна активно працює над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Вже в наступному році планується висадити перші поля з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що займаються вирощуванням бавовника.

Попри те, що вирощування бавовника в Україні знаходиться на початковому етапі, Алла Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури.

Олена Басанець, SuperAgronom.com