На пасльонових культурах є небезпека поширення картопляної молі — Держпродспоживслужба

Зазначається, що картопляна міль походить із Південної Америки, але нині поширена у багатьох країнах світу. В Україні вона виявлена переважно в південних та східних областях, проте існує високий ризик її подальшого поширення.

Біологічна характеристика

• Метелик дрібний, з вузькими сіро-бурими крилами, розмах крил — 10–12 мм.
• Яйця відкладає на нижньому боці листків, стеблах або бульбах картоплі, а також на плодах та листі інших пасльонових.
• Гусениці білуваті або рожевуваті, завдовжки до 12 мм.
• Розвиток відбувається як у полі, так і у сховищах.
• За рік у теплих регіонах можливий розвиток 4–5 поколінь.

Шкідливість

Гусінь живиться всередині листків, стебел і бульб, утворюючи ходи, заповнені екскрементами. Це призводить до:

• зниження врожайності;
• псування бульб під час зберігання;
• поширення гнилей та втрати товарної якості продукції.

Картопляна міль небезпечна тим, що продовжує розмножуватися і в картоплесховищах, тому втрати врожаю можуть досягати 80% за відсутності заходів контролю.

Читати також: Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я

Ознаки ураження

• Звивисті міни в листках і стеблах.
• Отвори на поверхні бульб та внутрішні ходи.
• Наявність темних грудочок екскрементів у ходах.
• Дрібні метелики, що злітають при доторканні до рослин або тари з бульбами.

Заходи боротьби

1. У полі
• Використання здорового насіннєвого матеріалу.
• Дотримання сівозміни, розміщення ділянок картоплі подалі від посівів інших пасльонових культур.
• Знищення рослинних решток після збирання врожаю.
• Глибока зяблева оранка для знищення зимуючих стадій шкідника.
• Обробка дозволеними інсектицидами в період масового льоту метеликів та відродження гусені — із дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин.
2. Під час зберігання
• Закладання лише здорових, неушкоджених бульб.
• Зберігання за температури не вище +5 °C.
• Регулярний контроль стану картоплі та видалення пошкоджених бульб.

Рекомендації

Держпродспоживслужба закликає громадян та фермерів:

• уважно перевіряти насіннєвий матеріал перед висаджуванням;
• у разі виявлення ознак пошкодження картоплі чи інших пасльонових культур негайно повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби;
• не вивозити насіннєву картоплю з карантинних зон.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: У разі занесення збудника раку картоплі на поле уся продукція стає непридатною для реалізації: рекоменації Держспоживслужби