Частка фальсифікованих добрив на ринку знижується — спостереження Ukravit Institute

Як йдеться у матеріалі «Сергій Сальніков, Ukravit: Фальсифікат добрив зменшується, але ризики лишаються. Що ще перевіряють аграрії та як змінився ринок агродосліджень» на Latifundist.com, одна за категорій досліджень, яка користувалася підвищеним попитом у минулому сезоні, — перевірка мінеральних та органічних добрив. Так, в Ukravit Institute кількість таких досліджень зросла у 1,2 разу — всього провели понад 3 тис. аналізів. Для цього є декілька причин, каже Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу департаменту агротехнологій Ukravit:

1. Аграрії намагаються заощадити, тому виробляють власні КАС, РКД та органічні добрива. Але, щоб не завдати культурам шкоди, необхідно чітко розуміти склад і безпечні норми внесення.
2. На ринку зросла кількість невеликих компаній, продукція яких дешевша, ніж у великих постачальників. Аграрії розуміють, що такі компанії можуть швидко зникнути, тому перестраховуються і перевіряють добрива.
3. Досі актуальною є проблема з контрафактом, особливо на ринку мікро- і комплексних добрив.

Загалом, за спостереженнями Ukravit Institute, аграрії стали значно відповідальнішими у виборі добрив. Також, порівняно із 2023 роком, у 2024 році зменшилася частка фальсифікованих добрив — із 20-30% до 15-20%. Це свідчить про те, що на ринку залишилося більше сумлінних постачальників, які цінують свою репутацію.

Бувають навіть випадки, коли постачальники завозять партію добрив і самі звертаються в Ukravit Institute, щоб їх перевірити. Вони розуміють: аграрії дедалі більше довіряють незалежним українським лабораторіям, а не лише сертифікату заводу-виробника. Бо якість добрив може змінитися навіть під час транспортування. Та й деякі постачальники можуть розбавляти продукцію або взагалі змінювати її склад. Хоча подібні компанії довго на ринку не виживають — після декількох випадків претензій вони просто зникають.

Особливо таким «грішать» виробники КАС і РКД. Теоретично рівень азоту чи фосфору в їх складі може відповідати заявленій нормі, але, якщо їх виготовлено з неякісної сировини і з недотриманням технічних умов, утворюється осад, який забиває форсунки та ускладнює роботу техніки. Торік такі проблеми мали не тільки малі, а й великі агропідприємства.

Також стало більше запитів на перевірку сапропелю — органічних відкладень із дна річок і ставків, що утворюються із залишків водоростей, мікроорганізмів та органічного мулу, і які аграрії використовують в якості добрив. Однак ці донні відкладення можуть містити важкі метали, такі як кадмій, хром, ртуть, нікель, свинець та миш’як, які негативно впливають на ґрунт і рослини. Тому використовувати сапропель без попереднього аналізу вкрай ризиковано, наголошує Сергій Сальніков.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Які аспекти слід врахувати при виборі фосфорних добрив розповів фахівець