​В Україні зберігаються ризики зниження зимостійкості озимих культур

Про це повідомляє Мінагрополітики за інформацією НААН.

Зазначається, що друга декада січня характеризувалася теплою, як для цієї пори року погодою. В окремі дні спостерігалося різке зниження температури повітря вночі, а в денні години температура повітря місцями підвищувалася до не очікуваних для зимового періоду показників. Незначні опади у вигляді дощу, мокрого снігу, а у північних та західних областях — снігу випали майже на всій території країни.

За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах від 2,5 °С морозу до 2,1 °С тепла і була на 3,3-6,6 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні місцями підвищувалася до 6,9-14,0 °С тепла, мінімальна — у найпрохолодніші ночі знижувалася до 3,2-9,0 °С морозу. Температура грунту на глибині 5 см становила 1,7 °С тепла, грунт промерз на глибину 4-6 см. За відсутності снігового покриву температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння (3 см) місцями могла знижуватись до 1-5 °С морозу і нижче, що значно вище критичних меж вимерзання навіть для слаборозвинених рослин. Розрахункова критична температура вимерзання добре розвиненої з осені пшениці озимої середньої морозостійкості на початку другої декади січня становила 14-15 °С морозу; пшениці озимої у фазі «сходи» — 12-14 °С; жита озимого — 14-16 °С; ячменю озимого — 9-11 °С морозу.

Середня кількість опадів, за даними наукових установ НААН, становила: у Київській області — 11,8 мм, висота снігового покриву на полях — 2-4 см; у Львівській — 13,0 мм, сніговий покрив утворився на талому ґрунті, станом на 14.01 його висота — 8-10 см.

За спостереженнями науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН оптимальним для успішної перезимівлі озимих є час, коли середня добова температура на глибині залягання вузла кущіння опускається нижче 0 °С. При цьому, за поступового її зниження кількість води у клітинах зменшується, а концентрація пластичних речовин, зокрема цукрів — зростає. За таких умов різке зниження температури, як правило, не призводить до розриву клітинної оболонки і загибелі рослини через вимерзання не спостерігається. За тривалого тимчасового потепління посеред зими стабільний стан спокою не наступає. Наприклад, у температурному діапазоні між 1-5 °С тепла обмінні процеси у пшениці озимої хоч і з слабкою активністю, але відновлюються. Концентрація у клітинному соку цукрів знижується, як за рахунок збільшення питомої частки води, так і за рахунок небажаної витрати їх на обмінні процеси. При цьому поповнення їх запасів за рахунок фотосинтезу (основного джерела) не відбувається: у сонячні дні — через низьку температуру, у хмарні — через відсутність сонячної інсоляції. Таким чином, результатом відновлення вегетації посеред зими є надмірне виснаження рослин, наповнення водою їх тканин, що становить загрозу їх пошкодження у результаті різкого зниження температури. На жаль можливості сучасних технологій не дозволяють обмежити ці ризики. Ситуацію може покращити формування стійкого снігового покриву, або, що часто останнім часом буває — завершення зими без різкого зниження температури.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу