Макро- та мікроелементи в формуванні врожаю сої — фахівець надав поради

Загалом же потреба в елементах живлення варіює залежно від ґрунтово-кліматичних умов, сорту, величини врожаю та системи землеробства, наголошує Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії «LNZ Group».

«Основою формування величини врожаю є азот. Проте соя є бобовою культурою, якій природньо притаманна біологічна азотфіксація, а це додатковий азот для культури в середньому 55-65 кг/га при наявності 7 штук і більше «рожевих» бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum на головному корені + за рахунок легкогідролізованого азоту з ґрунту забезпечується до 75-80% необхідного азоту для рослини. При формуванні високих врожаїв з відповідним вмістом білка в насінні є потреба мінерального азоту, проте одноразові підвищені норми внесення призводять до нівелювання біологічної азотфіксації, збільшення вегетативної маси за значної висоти рослин, що в кінцевому результаті отримуємо вилягання, значне ураження хворобами та значний недобір врожаю. Приріст урожайності від інокуляції може бути вищий за внесення відповідної кількості азотних добрив», — нагадує Сергій Іванюк.

І наголошує, що при розрахунку всіх елементів живлення для внесення, особливо азоту, слід підходити балансовим методом (наявність та доступність у ґрунті, а по азоту слід враховувати враховувати біологічну фіксацію).

За його словами, фосфор соя потребує в менших кількостях порівняно з азотом та калієм, проте він вже потрібен у ґрунті вже через 3-5 діб після появи коренів для стимулювання розвитку кореневої системи, поліпшення водного балансу, у подальшому закладання генеративних органів, підвищення швидкості фотосинтезу і біологічної азотфіксації, а також формування насіння.

«За період вегетації культури фосформобілізуючі бактерії у ґрунті можуть закрити потребу фосфорі біля 25 кг/га д.р., проте передпосівне внесення даного елементу знімає гостроту необхідності даного елемента при першій можливості його споживання рослиною», — каже фахівець.

Калій особливо важливий для фізіологічних процесів у рослині, фотосинтезу, сприяє утворенню бульбочкових бактерій, регулює водний режим рослин, підвищує стійкість до хвороб та стресових факторів, підвищує врожайність, крупність насіння, вміст білка.

«Цей елемент надто мобільний, при значному випаданні опадів (промивний тип) він промивається в ілювіальний горизонт, при цьому збіднюється коренеформуючий горизонт на даний елемент і викликає значний дефіцит в рослинах, навіть при високому загальному умісту його у ґрунті за агрохімічними показниками. Досить дієвим продуктом у зниженні дефіциту фосфору і калію є 0,05% розчин монофосфату калію для позакореневого підживлення», — каже Сергій Іванюк.

Сірку соя засвоює впродовж всього періоду вегетації, що спонукає кращому засвоюванню азоту, найбільша потреба у першій половині вегетації рослин, крім того посилює вміст рослинного жиру у насінні.

Магній є особливо важливим елементом для даної культури при формуванні високих врожаїв для засвоєння інших елементів живлення у великих кількостях, забезпечує білково-вуглеводний обмін, є «центровим» у фотосинтезі, забезпечує переміщення фосфору у рослині, процеси дихання, перетворення азоту в білок тощо.

«У практиці у більшості випадків переважає живлення по листку семиводневим сульфатом магнію, яке не може закрити повну потребу в цих елементах. Кращі врожаї отримують при внесенні двохводневого сульфату магнію у ґрунт, при цьому слід споглядати на вміст двох елементів у ґрунті: магнію та кальцію», — зазначає експерт.

Кальцій, хоч не є «активним» елементом біохімічних процесів у рослинах сої, проте відіграє важливу роль «темної конячки» при формування кореневої системи, габітусу надземної частини, відповідає за буферність в організмі (кислотно-лужна рівновага) спонукає для продовження тривалості періодів формування бобів та наливання насіння та відповідає за проростання пилкових трубок при заплідненні. Основним джерелом надходження кальцію до рослини слід розглядати ґрунт, хоч даний елемент є малорухомий у рослині, зауважує Сергій Іванюк.

Він додає, що важливу роль у формуванні врожаю відіграють і мікроелементи, а саме марганець, бор, молібден, цинк, залізо та кобальт.

«Наприклад, марганець є «піонером» запуску формування кореневої системи, бере активну участь в окисно-відновних процесах, фотосинтезі та засвоєнні молекулярного та нітратного азоту. Попри високого вмісту даного елемента в ґрунтах на території України, ми зазвичай на практиці стикаємось із дефіцитом даного елементу через його недоступність (комплексні сполуки) особливо за прохолодної погоди», — підкреслює фахівець.

Не варто забувати і про такі мікроелементи, як молібден і кобальт. За словами Сергія Іванюка, позитивний результат на сої відмічений при передпосівному обробітку насіння молібденом (150 г/т насіння) й кобальтом (15г/т насіння).

І додає, що цинк також є досить актуальним для сої особливо на піщаних ґрунтах, з низьким вмістом органіки та значному рН. Вирішення дефіциту цинку ефективним може буде за внесення сульфату цинку у ґрунт, як варіант може бути при передпосівному оброблення насіння.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Технологія вирощування сої: основні аспекти, поради науковців та досвід практиків. Частина 2