Лише за урожайності не менше 10 т/га можна отримати прибутки з кукурудзи — аграрій
Як повідомляє Kurkul.com, торік у холдингу кукурудзою засіяли майже 16 тис. га, цього року буде менше 5 тис. га. За рахунок зменшення частки кукурудзи планують збільшити площу посівів сої та соняшнику.
Як зазначив Айварас Абромавичус, прибутки на кукурудзі рахуються, коли врожайність не менше 10 т/га.
«Коли ти отримуєш урожай на рівні 10 т/га, з цим можна миритися. Та ніхто не може гарантувати таких цифр кожного року. А заробляти по 90 центів із вкладеного долара великого бажання ні у кого немає», — пояснив аграрій.
Крім того, за його словами, при вирощуванні дешевих культур, таких як кукурудза і пшениця, завжди високі логістичні витрати й відповідні ризики. У цих культур витрати на логістику можуть сягати 50% від кінцевої ціни продажу. У той час, як витрати на логістику сої або ріпаку на тому ж маршруті — 25% від кінцевої ціни.
«Хоча на кукурудзу ми все одно дивимось — обережно, але з позитивом. Тобто в душі залишаємось «кукурудзяниками». До речі, у двох із трьох регіонів України, де ми займаємось сільським господарством, рівень вологи ґрунту зараз на рекордному рівні за останні 18 років. Тож сподіваємось, з кукурудзою і наступного сезону все буде добре», — додав Айварас Абромавичус.
Читати також: Тимчасово не цариця полів, але систему захисту кукурудзи ніхто не відміняв
Аграрій запевняє, що у сої та ріпаку є свої ризики.
«З ріпаком, наприклад, любові з першого погляду у нас не вийшло. Сім років тому, коли почали його вирощувати, результат нас не вразив і не дав великих сподівань. Але минулого року картина була вже зовсім іншою — і врожайність, і ціна, і кінцевий результат. Все відносно», — пояснив співвласник холдингу.
Щодо альтернативних культур, таких, наприклад, як цукровий буряк, аграрій ставиться з обережністю.
«До буряку придивлялися. Навіть планували засіяти ним до 1 тис. га і вирощувати по давальницькій схемі. Але в підсумку утримались. З’ясувалося, що є проблеми зі збутом цукру. Потенційні покупці в Польщі та Литві відмовились підписувати форвардні контакти, або погоджувалися на умовах грабіжницького дисконту. І зараз, дивлячись на обмеження імпорту українського цукру до Євросоюзу, бачимо, що не помилилися», — поділився Айварас Абромавичус.
На його думку, ринок цукру дуже волатильний. Так само як, наприклад, ринок гречки, або цибулі. Тому підлаштуватися під ці культури досить важко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com