Різницю між оранкою та безплужним обробітком з погляду відновлюваного землеробства пояснили польські фахівці
Як зазначає Farmer.pl, сільське господарство має бути регенеративним, а обробіток ґрунту — природоохоронним. Однак, виникає запитання: чому саме безплужний обробіток є елементом цієї системи і як він відповідає поставленим цілям?
Зазначається, що регенеративне землеробство це система, метою якої є запровадження сільськогосподарських практик, які покращуватимуть стан ґрунтів, біорізноманіття, клімат, екосистеми, а також позитивно впливатимуть на економіку ферм.
«Однією з основ відновлюваного (регенеративного) землеробства є консерваційне землеробство. Консервація це захист від пошкоджень і збереження в належному стані. Тож консерваційний обробіток ґрунту стосується будь-якої агротехнології, яка захищає та підтримує ґрунт у належному стані. Тому можна правильно виконувати глибокий або мінімальний обробіток, смуговий або нульовий обробіток. Але будьте обережні — відмова плуга не принесе користі ґрунту, якщо оранку замінити дуже інтенсивним безплужним обробітком, повторним перемішуванням і «перекультивацією» поля. Така технологія також не буде консерваційною чи регенеративною», — наголошується в повідомленні.
Зазначається, що загалом такі практики, як вирощування проміжних культур, дотримання сівозміни або стале використання добрив і засобів захисту рослин є позитивними незалежно від способу обробітку ґрунту землі, і їх завжди варто застосовувати. Проте оранка нерозривно пов’язана з елементами впливу на ґрунт та навколишнє середовище, тому її не можна класифікувати як практику відновного землеробства.
Ґрунтозбереження: які системи впроваджують українські аграрії — результати досліджень
Насамперед ідеться про вплив оранки на деградацію ґрунтів. Після оранки ґрунт без будь-якого захисного шару (наприклад, пожнивних решток) піддається негативному впливу сильного вітру та сильних дощових крапель, що призводить до ерозії. Оранка підвищує інтенсивність окислення органічного вуглецю, що призводить до втрат гумусу ґрунту. Це спричиняє погіршення стійкості ґрунтових агрегатів і руйнування структури. Коли ґрунт перевертають плугом, мікроорганізми, що живуть у різних його шарах, опиняються в несприятливих умовах і гинуть, зокрема й корисні дощові черв’яки.
Плужний обробіток також не узгоджується з іншими цілями відновлюваного землеробства. Це не вважається сприятливим для клімату, оскільки призводить до викидів вуглекислого газу в атмосферу через спалювання великої кількості палива та окислення органічної речовини ґрунту.
Натомість безплужний обробіток є регенеративним, адже усі перелічені фактори за цієї системи мають зворотній вплив, зазначають польські експерти.
Одним із визначальних факторів консервативного обробітку є залишення принаймні 30% післяжнивних решток на поверхні поля. Рослинний покрив захищає ґрунт від впливу вітру та води, а крім того, більша вологість ґрунту при безплужному обробітку зменшує ризик деградації ґрунту через ерозію. Ґрунтозбережний обробіток також зменшує ерозійні втрати поживних речовин із ґрунту.
«Що особливо важливо, завдяки консерваційному обробітку ґрунту можна збільшити вміст органічного вуглецю в ноьому. Завдяки цьому не тільки поліпшується структура, вологість, родючість і продуктивність ґрунту, а й реалізується ще одна мета відновного землеробства, пов’язана із захистом клімату. Крім того, можна зменшити викиди CO2 завдяки меншій кількості пального, що використовується в безплужному землеробстві», — наголошується у повідомленні.
Ще одним фактором регенеративного сільського господарства, яке частково включає консерваційне землеробство, є покращення біорізноманіття. Захищаючи ґрунт і поліпшуючи його фізичні, хімічні та біологічні властивості, безплужний обробіток забезпечує більшу біорізноманітність.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Оранка програє мінімальному обробітку на Сумщині: результати та висновки