Експерт пояснив, чому сорго — поганий попередник
Автори сторінки вказують, що свого часу пробували займатись вирощуванням зернового сорго. Урожайність була в межах 5-5,5 т/га (на темно-сірих нечорноземних ґрунтах в зоні лівобережного Лісостепу).
«Був стабільний запит від трейдерів на експорт. Висновки, що були зроблені: сорго — напрочуд нішева культура, з нестабільною ціною, але достатньо проста у вирощуванні», — зазначено в повідомленні.
Водночас у коментарях до посту Олександр Слободянюк, незалежний агроном-консультант, зауважив, що сорго як культура — цікава, але має перспективи лише у разі експорту. І при цьому як попередник — «один з найгірших для всіх культур».
Експерт пояснює свою думку такими аргументами:
- Виснаження запасів вологи на глибину більше 1,5 м. В степу соняшник після сорго, найімовірніше, «згорить» навіть за норми висіву 40 тис./га.
- Алелопатія — кореневі виділення пригнічують культури навіть на наступний рік.
- Це культура, яка має фотосинтез типу С4. Підвищений рівень кремнію в рослинах призводить до того, що рештки розкладаються довше, ніж кукурудзяні, забирають на себе більше вологи й азоту.
- Пізно звільняє поле.
- Кількість падалиці, яка сходить пізніше всіх бур'янів та кількома хвилями. Загалом навіть падалиця соняшнику порівняно з падалицею сорго зазвичай менш злісна та менш проблемна.
Серед інших недоліків сорго Олександр Слободянюк назвав також обмежений вибір в гербіцидному захисті.
«На сорго це фактично один ґрунтовий гербіцид, а по сходах ефективна тільки гормональна група діючих речовин. І далі по вегетації злаки майже неможливо забрати. Також у сорго слабка стійкість до післядії імідазолінонів, на відміну від кукурудзи», — наголосив експерт.
І додав, що є ще низка технологічних факторів, які роблять сорго менш цікавою культурою в довгостроковій перспективі порівняно з кукурудзою.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com