Через підрив Каховської ГЕС населення Херсонщини може зменшитись вдвічі

Про це сказав декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко, пише Kurkul.com.

«Існує велика залежність між чисельністю населення в області і зрошенням, ми проводили відповідні дослідження «в нульові» роки. Чим більше зрошення, тим більше населення. Треба буде переходити на зернове господарство, а тоді людей – робочої сили, буде надлишок», — зазначив Пилипенко.

За його прогнозом, у тих районах, які були зав’язані на зрошення від магістральних каналів, кількість населення може зменшитися принаймні вдвічі.

Вчений зауважив, що велике значення має, які саме культури вирощують на території, це впливає на рівень життя людей, на кількість робочих місць. Зокрема, вирощування овочевих культур — це близько тисячі людиногодин на 1 га, а зернові – 40 і менше.

Відповідно виходить, що 1 га овочевих культур потребує у 25 разів більше людської праці, а оскільки від вирощування овочів доведеться відмовитися, то кількість робочих місць скоротиться. Крім того, йдеться про зону ризикованого землеробства – без зрошення врожай залежатиме від метеорологічних умов у період вегетації, це не передбачувано.

Без каналів неможливо розвивати й крапельне зрошення також, додав Пилипенко.

«Насправді треба казати про короткотривалі наслідки — удар води, підтоплення, затоплення... А будуть ще довготривалі наслідки, які неочевидні зараз або ми можемо їх прогнозувати», — сказав вчений.

Ці довготривалі наслідки охоплюють значну територію, величезну кількість населення, набагато більшу ніж та, що потрапила під перший удар. Люди зіткнуться з тим, що не зможуть жити там, де живуть зараз, бо не буде роботи, засобів для існування, у них фактично зруйноване те життя, яке вони будували до широкомасштабного вторгнення.

Вчений нагадав, що через підрив росіянами Каховської ГЕС під удар стихії потрапила не лише Херсонщина, а й Миколаївська область.

Він підкреслив, що збитків від підриву ГЕС зазнали й інші області. Йдеться про басейн Каховського водосховища, який утворився завдяки штучним іригаційним каналам, всім системам, що використовували воду водосховища.

Зокрема, Каховський магістральний канал, окрім завдань зі зрошення, постачав питну воду через відгалуження у такі великі міста як Бердянськ, Мелітополь, інші населені пункти Приазов’я.