Аграрії Півдня повернуться до богарного землеробства — Вадим Дудка

9 червня 2023, 12:00 Меланія Несмачна

138

Фото: мережа

Від втрати каховської води постраждає передусім виробництво сої та кукурудзи. На переважній частині Херсонської області, де більш легкі піщані грунти, сою і кукурудзу вирощувати без зрошення, в принципі, неможливо.

Про це розповів засновник і директор найбільшої консалтингової овочівничої компанії України «Агроаналіз» Вадим Дудка у матеріалі: «Постраждає кукурудза та соя. Аграрії Півдня повернуться до богарного землеробства — Вадим Дудка про наслідки підриву дамби Каховської ГЕС» на Latifundist.com.

Особливо це удар по сої, якої саме на півдні дуже багато вирощувалося на зрошенні, додав він.

«Звичайно ж, ніякого опустелювання не буде. Далеко не всі землі у нас зрошувалися, в кожному селі були і є землі без зрошення. Просто на них вирощувалася пшениця, ячмінь, соняшник та ріпак. Саме ці культури і будуть рости на землях, що залишаться на кілька років без води з каналу», — пояснив Вадим Дудка.

Разом з тим, він озвучив варіанти ведення сільського господарства на Півдні без каховської води.

Зрошуване землеробство сконцентрується навколо річки.

На кожному клаптику землі біля берегу треба буде ставити насосну станцію і поливати навколишні поля. Насправді, багато полів і так поливалися до цього — беручи воду напряму з Дніпра без розгалуженої мережі каналів. Можу навіть назвати середню довжину цієї зони.

«З досвіду моєї роботи на крапельному зрошенні і загалом на меліорації (а я на зрошенні з 1990 року), з урахуванням потужності станцій і діаметру труб, можна працювати на відстані до 4-5 км від берегу. Подекуди і трохи далі, все залежить від рельєфу. Це буде смуга праворуч і ліворуч від Дніпра та його притоків, де зможемо працювати на зрошуваному землеробстві», — каже фахівець.

Це відстань, звідки технологічно доцільно поливати з Дніпра, не використовуючи так звану подвійну перекачку. Це коли на 4 км перегнали воду, поставили насос — і далі перегнали. З таким успіхом можна розтягнути на скільки завгодно. Дальні поля вирішувати таким шляхом економічно недоцільно.

Ті, хто далі від Дніпра, повернуться до технологій богарного землеробства.

Вадим Дудка зазначив, що є низка культур, які можна спокійно вирощувати на півдні на богарі. Навіть в Каховському, Олешківському районах, де піщані грунти. Це соняшник, озима пшениця, озимий ріпак, ярий ячмінь. Недолік — фермери випадуть з вирощування кукурудзи і овочів, але натомість очистять землі від накопичених хвороб.

«Але щоб працювати на богарі — треба технологічно підготуватися, комусь отримати нові знання. Богар на півдні — це ноу-тілл. Це хороша вологозберігаюча технологія», — зауважив фахівець.

Полив зі свердловин як альтернатива.

Вадим Дудка відмітив, що до сих пір було чимало свердловин, які використовують верховодку. Це вода з невеликих глибин. Суть така: вода з Дніпра фільтрується через шар піску (особливо це стосується лівого берегу), що залягає біля поверхні. Тобто прісна вода, що пройшла через природній фільтр. Чи можна це робити масово, краще розкажуть гідрологи. З досвіду Вадима — це цілком реально. До того ж, контур Дніпра зменшиться. Каховське море стане вужчим, а нижче Нової Каховки Дніпро навпаки стане дещо ширшим. Там можна буде ставити більше свердловин.