Попит на міндобрива зріс на 15-17% внаслідок продовження дії зернового коридору

Про це повідомив директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

«Цього року ми бачимо нестандартне зміщення періоду пікового сезонного попиту — приблизно на 2 місяці. З багатьох причин фермери, особливо з прифронтових територій, до останнього моменту відкладали рішення про придбання мінеральних добрив. У лютому та березні заводи OSTCHEM знижували ціни на добрива у зв’язку зі зниженням цін на газ. Нам вдалося «розігріти» ринок — на початку березня попит активно зростав. Серйозним каталізатором цього процесу стала зернова угода — попит після її укладання зріс ще більше. Наразі ми бачимо нехарактерний для квітня бум на ринку добрив. За попередніми оцінками, зростання попиту — мінімум 15-17%. До аграріїв повернулася впевненість, вони вкладаються в ЗЗР та добрива — у ті продукти, які збільшують врожайність та досить швидко окуповуються протягом аграрного циклу», — зазначає Арестархов.

Читайте також: Посівна-2023: забезпеченість ресурсами, виклики та нюанси

За його словами, через два тижні після підписання зернової угоди аграрії більш активно розпродують аграрну продукцію, яка раніше зберігалася на складах. В результаті вони отримують більше обігових коштів для забезпечення посівної.

«Цей тренд особливо стосується дрібних та середніх фермерських господарств. Багато хто з них вичікував і до березня не продавав зерно, зберігаючи його на складах, оскільки оптові гравці — міжнародні трейдери та холдинги, які скуповують зерно, встановлювали на внутрішньому ринку досить низькі, на думку фермерів, ціни. Був значний відкладений попит, який зараз «вистрілив». Хтось нарешті дочекався своєї черги в портах чи на «Укрзалізниці», хтось — хороших цін на кукурудзу та пшеницю на внутрішньому ринку. Товар відправляється, доходи отримуються, з'явилося більше обігових коштів. Це впливає на ринок добрив. До того ж зараз фермерам допомагають субсидовані Урядом кредитні програми. Ми бачимо поступове відновлення кредитування угод із добривами, працюють вексельні схеми», — сказав Арестархов.

За його словами, відсутність чіткого розуміння періоду, протягом якого діятиме зернова угода — 60 днів або 120 — мотивує фермерів активно розпродавати запаси.

«Логістичні проблеми фермерів до кінця не вирішено — потужностей для зберігання зернових в країні все ще недостатньо, обсяги перевезення залізницею та автотранспортом обмежені, Миколаївські порти заблоковані, при цьому ціна перевалки в одеській області зросла в рази. Логічно, що багато хто хоче на новий сезон звільнити свої потужності для зберігання зернових та підготуватися до різних сценаріїв. Багато залежатиме від того, як працюватиме зернова угода з кінця травня», — сказав Арестархов.

Читайте також: 5 порад експерта — як не «лоханутись» зі стартовими добривами

Олег Арестархов додав, що продовження угоди у травні призведе до подальшого зростання споживання на ринку добрив. За позитивного сценарію ринок добрив може відновитися до довоєнного рівня вже до початку 2025 року. Ключові чинники, що визначають подальший ринок мінеральних добрив не змінилися — це терміни закінчення війни та ціни на газ як основний інгредієнт для виробництва азотних добрив. Продовження зернової угоди та поступове зняття логістичних обмежень дозволить агросектору знизити витрати та збільшити маржинальність.

Нагадаємо, Ostchem різко знизив ціну на КАС, але загалом на ринку ціна на нього змінилась не значно.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас