Погодні фактори наразі не обмежують потенційну врожайність озимих зернових — НААН

Про це йдеться в агрометеорологічному звіті за березень 2023 року фахівців НААН України, опублікованому АПК-Інформ.

Зазначається, що цьогорічне відновлення весняної вегетації озимини відбулося щонайменше на 12-15 діб раніше середніх багаторічних строків, а тривалість зимового спокою рослин виявилася на рівні кліматологічної норми. За останні п’ять років близьким за тривалістю перезимівлі рослин був 2019 рік.

Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося в першій декаді березня, показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту суттєво поліпшилося – в метровому шарі ґрунту на ділянках пшениці озимої після гороху та соняшнику кількість агрономічно цінної вологи становила 178 мм, що було на 6 мм більше середньої багаторічної норми.

Такі запаси вологи в ґрунті під озиминою після непарових попередників на час відновлення весняної вегетації виявилися найбільшими за останні п’ять років, що є одним із факторів забезпечення високих показників урожайності.

На завершення першої декади березня озимі зернові культури на більшості посівних площ перебували в доброму і задовільному стані – рослини знаходилися у фазі кущіння й утворили достатньо потужну вегетативну масу. Звичайно, що передусім це стосується озимини, сівба якої проводилася згідно з чинними вимогами та рекомендаціями. Результати визначення життєздатності пшениці озимої в лабораторних та польових умовах показали, що близько 94-98% рослин озимини зберегли свою життєздатність, маючи лише несуттєві ушкодження листкових пластинок.

Разом з тим значна частина посівів потребувала азотного підживлення, яке з подальшим підвищенням температурних показників сприяло б більш інтенсивному відновленню листкового апарата, нарощуванню вегетативної маси та покращенню фізіологічних процесів у рослин. Насамперед це стосувалося озимини надпізніх строків сівби, яка перезимувала майже без втрат, забезпечивши рекомендовану густоту посіву. До цього слід додати, що підживлення на цей час у тій чи іншій мірі потребували всі посіви озимих зернових культур, оскільки витрати поживних речовин різновіковими рослинами в результаті систематичного відновлення в них окремих процесів життєдіяльності впродовж зимівлі суттєво зменшили запаси життєво необхідних елементів живлення в ґрунті, особливо якщо вони вирощуються після непарових попередників, тим більше без внесення добрив перед сівбою та в осінній період.

У другій декаді березня спостерігалася доволі тепла зі значними опадами погода. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 11,4°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 26,2°С. В нічний час повітря та ґрунт охолоджувалися відповідно до -1,8 та -3,3°С.

Середня за декаду температура повітря становила 4,9°С, що виявилося на 2,8°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 20,8 мм і була на 5,8 мм більше середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря за декаду становила 80%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 39%.

Загалом сприятливі погодні умови другої декади березня повною мірою забезпечували інтенсифікацію ростових процесів у рослин озимих зернових культур.

Упродовж першої половини третьої декади березня переважала порівняно тепла з незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 4,3–11,9°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 19,2°С тепла, а в нічний час знижувалася до 2,8°С морозу. Середня відносна вологість повітря варіювалася від 62 до 82%. Кількість опадів становила близько 2,5 мм при середній багаторічній нормі для третьої декади 14,0 мм. Загалом протягом даного проміжку часу погодні умови були сприятливими для озимих зернових культур, у багатьох господарствах продовжували підживлення посівів азотними добривами, яке проводилося переважно прикореневим та позакореневим способами. В другій половині декади відбулося зниження температури повітря та відмічалися дощі різної інтенсивності.

Доведено, що стан озимих зернових культур, їх продуктивність та заходи з догляду за посівами значною мірою залежать від часу відновлення вегетації і наступних погодних умов. Раннє настання весни з поступовим підвищенням температурного режиму сприяє доброму укоріненню рослин, утворенню достатньо потужної вегетативної маси, в результаті чого створюються передумови для формування порівняно високого врожаю.

У роки з пізнім початком весни в рослин скорочується період для розвитку вегетативної маси і вони швидко переходять до формування генеративних органів. При цьому збільшується можливість різкого підвищення температури повітря, пересихання верхнього шару ґрунту. В результаті цього ушкоджені посіви не встигають добре відрости, утворити нормально розвинену кореневу систему і в більшості випадків не забезпечують високих показників урожайності.

Відомо, що сприятлива агрономічна весна повинна забезпечувати по можливості повне поглинання ґрунтом снігової та дощової вологи. Таке явище ми спостерігаємо цього року, хоча залягання снігового покриву на полях було короткочасним, а його висота – незначною. Добра забезпеченість кореневмісного шару ґрунту вологою на час відновлення весняної вегетації пшениці озимої є дуже важливою умовою її подальшого росту і розвитку. При достатніх запасах вологи озимина може сформувати вагомий урожай навіть при мінімальній кількості літніх опадів. Між іншим, імовірність настання бездощового періоду тривалістю понад 40 діб за період весняно-літньої вегетації озимини, наприклад у степовій зоні, становить 40–60%, або 4–6 разів на 10 років.

Аналіз погодних умов більшої частини березня свідчить про те, що багато в чому вони є близькими до тих, які відмічалися в аналогічний період у 2016, 2017, 2019 та 2020 рр., коли відновлення весняної вегетації відбувалося на початку календарної весни. До речі, наведені роки характеризувалися достатньо високою врожайністю пшениці озимої та інших озимих зернових культур, хоча в поточному році на величину даного показника, як і на загальну кількість зібраного зерна, будуть суттєво впливати доволі значні посівні площі озимини надпізніх строків сівби, продуктивність якої за таких умов буде поступатися тій, що висівалася згідно з рекомендаціями в чітко визначені для кожної еколого-географічної зони календарні терміни.

Враховуючи підвищений температурний режим зимового періоду та раннє відновлення весняної вегетації в посівах озимих зернових культур переважно пізніх строків сівби, склалася сприятлива ситуація для розвитку зимуючих бур’янів, а тому боротьба з ними цього року буде однією з найактуальніших. Також із підвищенням середньодобової температури повітря до 10–12°С розпочнеться масова міграція клопа-черепашки та інших шкідників із місць зимівлі. За сприятливих погодних умов у першій половині весняної вегетації не виключається розвиток та поширення в посівах борошнистої роси, септоріозу та інших хвороб, які за відсутності боротьби з ними можуть призвести до значного зменшення врожаю. В окремих регіонах залишається невідкладною боротьба з мишовидними гризунами.

Таким чином, з відновленням весняно-літньої вегетації стан озимих зернових культур рекомендованих строків сівби залишається переважно добрий та задовільний. Вагомих причин, пов’язаних із погодними факторами і здатними суттєво обмежити рівень їх майбутньої врожайності, на даний час не відмічається. Інша справа – це економічні, соціальні та логістичні чинники, які в поточному році матимуть першочергові пріоритети та значною мірою впливатимуть на врожайність і величину валових зборів зернової продукції як в окремому господарстві, так і в державі загалом.

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт